Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 17) | (Луки 19) →

Сучасний переклад

Переклад Турконяка

  • Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії.
  • Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
  • Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав.
  • кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
  • У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”
  • Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
  • І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».
  • А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
  • але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
  • І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя?
  • І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
  • То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм?
  • То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
  • Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»
  • Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
  • Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу:
  • А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
  • «Двоє чоловіків прийшли до Храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків.
  • Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
  • Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків.
  • Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
  • Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
  • я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
  • А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!”
  • А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
  • Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».
  • Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
  • Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.
  • Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
  • Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
  • А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
  • Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
  • Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
  • Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
  • І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
  • Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
  • Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
  • Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”.
  • Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
  • А той каже: „З юності я дотримуюся цих заповідей”.
  • Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.
  • Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».
  • Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
  • Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
  • Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
  • Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже!
  • Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
  • Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
  • Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
  • Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
  • А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
  • Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога».
  • Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
  • Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
  • І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
  • Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».
  • Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
  • не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
  • Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться.
  • Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
  • Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього.
  • бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
  • Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
  • після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
  • Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
  • Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
  • Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак.
  • І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
  • Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося.
  • Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
  • І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета.
  • Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
  • І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
  • І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
  • Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
  • А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
  • Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його:
  • Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
  • «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити».
  • Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
  • Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувала [63] тебе».
  • Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!
  • І тієї ж миті жебрак прозрів. Він подався вслід за Ісусом, славлячи Бога, та всі, хто бачили це, почали славити Бога.
  • І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

  • ← (Луки 17) | (Луки 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025