Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 18) | (Луки 20) →

Сучасний переклад

Синодальный перевод

  • Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом.
  • Потом Иисус вошёл в Иерихон и проходил через него.
  • Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.
  • И вот, некто, именем Закхей, начальник мытарей и человек богатый,
  • Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.
  • искал видеть Иисуса, кто Он, но не мог за народом, потому что мал был ростом,
  • Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
  • и, забежав вперёд, взлез на смоковницу, чтобы увидеть Его, потому что Ему надлежало проходить мимо неё.
  • І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
  • Иисус, когда пришёл на это место, взглянув, увидел его и сказал ему: Закхей! сойди скорее, ибо сегодня надобно Мне быть у тебя в доме.
  • Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.
  • И он поспешно сошёл и принял Его с радостью.
  • І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».
  • И все, видя то, начали роптать, и говорили, что Он зашёл к грешному человеку;
  • Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
  • Закхей же, став, сказал Господу: Господи! половину имения моего я отдам нищим, и, если кого чем обидел, воздам вчетверо.
  • Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.[64]
  • Иисус сказал ему: ныне пришло спасение дому сему, потому что и он сын Авраама,
  • Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
  • ибо Сын Человеческий пришёл взыскать и спасти погибшее.
  • Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.
  • Когда же они слушали это, присовокупил притчу: ибо Он был близ Иерусалима, и они думали, что скоро должно открыться Царствие Божие.
  • Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
  • Итак, сказал: некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться;
  • Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін [65] срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
  • призвав же десять рабов своих, дал им десять мин и сказал им: «употребляйте их в оборот, пока я возвращусь».
  • Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
  • Но граждане ненавидели его и отправили вслед за ним посольство, сказав: «не хотим, чтобы он царствовал над нами».
  • Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
  • И когда возвратился, получив царство, велел призвать к себе рабов тех, которым дал серебро, чтобы узнать, кто что приобрел.
  • Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.
  • Пришёл первый и сказал: «господин! мина твоя принесла десять мин».
  • То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
  • И сказал ему: «хорошо, добрый раб! за то, что ты в малом был верен, возьми в управление десять городов».
  • Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.
  • Пришёл второй и сказал: «господин! мина твоя принесла пять мин».
  • Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.
  • Сказал и этому: «и ты будь над пятью городами».
  • Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
  • Пришёл третий и сказал: «господин! вот твоя мина, которую я хранил, завернув в платок,
  • Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
  • ибо я боялся тебя, потому что ты человек жестокий: берёшь, чего не клал, и жнёшь, чего не сеял».
  • Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
  • Господин сказал ему: «твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял;
  • Тобі слід було пустити гроші в обіг,[66] то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.
  • для чего же ты не отдал серебра моего в оборот, чтобы я, придя, получил его с прибылью?»
  • І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.
  • И сказал предстоящим: «возьмите у него мину и дайте имеющему десять мин».
  • А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”
  • И сказали ему: «господин! у него есть десять мин».
  • „Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
  • «Сказываю вам, что всякому имеющему дано будет, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;
  • Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».
  • врагов же моих тех, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и избейте предо мною».
  • Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
  • Сказав это, Он пошёл далее, восходя в Иерусалим.
  • Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів
  • И когда приблизился к Виффагии и Вифании, к горе, называемой Елеонскою, послал двух учеников Своих,
  • з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
  • сказав: пойдите в противолежащее селение; войдя в него, найдёте молодого осла привязанного, на которого никто из людей никогда не садился; отвязав его, приведите;
  • А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».
  • и если кто спросит вас: «зачем отвязываете?», скажите ему так: «он надобен Господу».
  • Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.
  • Посланные пошли и нашли, как Он сказал им.
  • А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»
  • Когда же они отвязывали молодого осла, хозяева его сказали им: зачем отвязываете ослёнка?
  • Вони відповіли: «Він потрібен Господу».
  • Они отвечали: он надобен Господу.
  • Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.
  • И привели его к Иисусу, и, накинув одежды свои на ослёнка, посадили на него Иисуса.
  • Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.
  • И, когда Он ехал, постилали одежды свои по дороге.
  • А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.
  • А когда Он приблизился к спуску с горы Елеонской, всё множество учеников начало в радости велегласно славить Бога за все чудеса, какие видели они,
  • Вони вигукували:
    «Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
  • говоря: благословен Царь, грядущий во имя Господне! мир на небесах и слава в вышних!
  • Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»
  • И некоторые фарисеи из среды народа сказали Ему: Учитель! запрети ученикам Твоим.
  • Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»
  • Но Он сказал им в ответ: сказываю вам, что если они умолкнут, то камни возопиют.
  • Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.
  • И когда приблизился к городу, то, смотря на него, заплакал о нём
  • и сказал: о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему! Но это сокрыто ныне от глаз твоих,
  • Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,
  • ибо придут на тебя дни, когда враги твои обложат тебя окопами и окружат тебя, и стеснят тебя отовсюду,
  • й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
  • и разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне за то, что ты не узнал времени посещения твоего.
  • Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.
  • И, войдя в храм, начал выгонять продающих в нём и покупающих,
  • Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”
  • говоря им: написано: «дом Мой есть дом молитвы», а вы сделали его вертепом разбойников.
  • Щодня Ісус навчав у Храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.
  • И учил каждый день в храме. Первосвященники же и книжники и старейшины народа искали погубить Его,
  • Вони нічого зробити не могли, бо всі люди слухали Ісуса й горнулися до Нього.
  • и не находили, что бы сделать с Ним; потому что весь народ неотступно слушал Его.

  • ← (Луки 18) | (Луки 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025