Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.
І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.
прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.
І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».
А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.[64]
А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.
Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін [65] срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін [1] і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.
Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.
Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.
Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[66] то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.
Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.
А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”
І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
„Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».
А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів
І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».
Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.
Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»
Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.
Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.
А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.
Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
Вони вигукували:
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»
Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»
У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.
А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,
Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.
Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”
кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
Щодня Ісус навчав у Храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.
І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,