Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
В те дни кесарь Август16 издал указ о проведении переписи по всей Римской империи.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
Это была первая перепись, она проводилась в то время, когда Сирией управлял Квириний.17
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
Поэтому каждый отправился в свой город для регистрации.
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
Иосиф тоже пошел из галилейского города Назарета в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеем, потому что он был потомком Давида.
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
Он отправился на перепись вместе с Марией, которая была с ним обручена и ожидала Младенца.
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
В Вифлееме у Марии подошло время родов,
и она родила своего первенца, запеленала Его и положила в кормушку для скота, потому что для них не нашлось места в гостинице.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
Неподалеку были пастухи, которые жили в поле и стерегли ночью свое стадо.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
Вдруг перед ними предстал ангел Господа, окруженный сиянием Господней славы. Пастухи очень испугались,
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
но ангел сказал им:
— Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!
— Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
Сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель18 — Христос,19 Господь!
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
Вот вам знак: вы найдете Младенца, запеленатого и лежащего в кормушке.
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
И вдруг к ангелу присоединилось многочисленное небесное воинство, славившее Бога и восклицавшее:
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
— Слава Богу в вышине небес!
А на земле мир людям, к которым Он благоволит!
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
Когда ангелы ушли от них на небеса, пастухи сказали друг другу:
— Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.
— Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
Они поспешили туда и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в кормушке для скота.
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
Когда они Его увидели, то рассказали все, что им было сказано об этом Младенце.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
Все, кто слушал, удивлялись рассказу пастухов,
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
а Мария все запоминала и размышляла об этом.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
Пастухи возвратились, прославляя и восхваляя Бога за все, что они видели и слышали: все оказалось точно так, как им и было сказано.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
На восьмой день, когда пришло время совершить над Ним обряд обрезания, Его назвали Иисусом, именем, которое ангел дал Ему еще до того, как Он был зачат.
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
Когда закончилось время очищения, предписанное Законом Моисея,20 Мария и Иосиф понесли Младенца в Иерусалим, чтобы посвятить Его Господу,
потому что в Законе Господа написано: «Каждый первенец мужского пола должен быть посвящен Господу».21
Они должны были также по Закону Господа принести в жертву пару горлиц или двух молодых голубей.22
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
В Иерусалиме в это время был человек, которого звали Симеоном. Он был праведен и благочестив, и с надеждой ожидал Того, Кто принесет утешение для Израиля, и на нем был Святой Дух.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
Святой Дух открыл ему, что он не умрет, пока не увидит Господнего Христа.
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
Ведомый Святым Духом, Симеон пришел в храм, и когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним то, что было установлено Законом,
Симеон взял Его на руки и благословил Бога, сказав:
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
— Владыка! Как Ты и обещал,
теперь Ты отпускаешь Своего слугу с миром,
потому что мои глаза увидели спасение Твое,
которое Ты приготовил перед лицом всех народов,
свет откровения язычникам
и славу народа Твоего Израиля!23
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
Отец и мать удивлялись тому, что было сказано о Нем.
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
Потом Симеон благословил их и сказал Марии, матери Его:
— Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, —
— Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, —
да и тебе самой меч пронзит душу. Через все это откроются тайные мысли многих людей.
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
Там находилась также пророчица Анна, дочь Фануила, из рода Асира. Она была в глубокой старости. Анна прожила семь лет со своим мужем,
а всю остальную жизнь она жила вдовой. Ей было восемьдесят четыре года.24 Она никогда не покидала храма, день и ночь служа Богу постами и молитвами.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
Подойдя в этот момент к тем, кто принес Его, она возблагодарила Бога и говорила о Ребенке всем ожидавшим избавления для Иерусалима.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
Когда родители Иисуса сделали все, что предписывал Закон Господа, они возвратились в Галилею, в свой родной город Назарет.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Ребенок рос и набирался сил и мудрости, и милость Божья была на Нем.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
Каждый год на праздник Пасхи родители Иисуса ходили в Иерусалим.
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
Когда Ему было двенадцать лет, они, как обычно, пошли на праздник.
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
После окончания праздника, когда все возвращались домой, Мальчик Иисус остался в Иерусалиме, но Его родители об этом не знали.
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
Полагая, что Он идет среди других путников, они после целого дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
Не найдя, они возвратились в Иерусалим искать там.
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
Через три дня они нашли Мальчика в храме. Он сидел среди учителей, слушал их и задавал вопросы.
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
Все, кто Его слышал, поражались Его пониманию и Его ответам.
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
Родители были изумлены, увидев Его там.
— Сынок, почему Ты так с нами поступил? — спросила Его мать. — Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.
— Сынок, почему Ты так с нами поступил? — спросила Его мать. — Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
— Зачем же вы Меня искали? — спросил Он. — Разве вы не знали, что Я должен быть в том,25 что принадлежит Отцу Моему?
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.
Он возвратился с ними в Назарет и был послушен им. Но все происшедшее Его мать хранила в своем сердце.