Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею.
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
И пошли все записываться, каждый в свой город.
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
Пошёл также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова,
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
записаться с Мариею, обручённою ему женою, которая была беременна.
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
Когда же они были там, наступило время родить Ей;
и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь;
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
и вот вам знак: вы найдёте Младенца в пеленах, лежащего в яслях.
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
И внезапно явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее:
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
Когда Ангелы отошли от них на небо, пастухи сказали друг другу: пойдём в Вифлеем и посмотрим, что там случилось, о чём возвестил нам Господь.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
И, поспешив, пришли и нашли Марию и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
Увидев же, рассказали о том, что было возвещено им о Младенце Сём.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
И все слышавшие дивились тому, что рассказывали им пастухи.
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
А Мария сохраняла все слова сии, слагая в сердце Своём.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за всё то, что слышали и видели, как им сказано было.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
По прошествии восьми дней, когда надлежало обрезать Младенца, дали Ему имя Иисус, наречённое Ангелом прежде зачатия Его во чреве.
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа,
как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящён Господу,
и чтобы принести в жертву, по реченному в законе Господнем, две горлицы или двух птенцов голубиных.
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
Тогда был в Иерусалиме человек, именем Симеон. Он был муж праведный и благочестивый, чающий утешения Израилева; и Дух Святой был на нём.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
Ему было предсказано Духом Святым, что он не увидит смерти, доколе не увидит Христа Господня.
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
И пришёл он по вдохновению в храм. И, когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним законный обряд,
он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
ибо видели очи мои спасение Твоё,
которое Ты уготовал пред лицом всех народов,
свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля.
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
Иосиф же и Матерь Его дивились сказанному о Нём.
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
И благословил их Симеон, и сказал Марии, Матери Его: се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, —
и Тебе Самой оружие пройдёт душу, — да откроются помышления многих сердец.
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет,
вдова лет восьмидесяти четырёх, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
И она в то время, подойдя, славила Господа и говорила о Нём всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
И когда они совершили всё по закону Господню, возвратились в Галилею, в город свой Назарет.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Младенец же возрастал и укреплялся духом, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нём.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
Каждый год родители Его ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
И когда Он был двенадцати лет, пришли они также по обычаю в Иерусалим на праздник.
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
Когда же, по окончании дней праздника, возвращались, остался Отрок Иисус в Иерусалиме; и не заметили того Иосиф и Матерь Его,
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
но думали, что Он идёт с другими. Пройдя же дневной путь, стали искать Его между родственниками и знакомыми
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
и, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, ища Его.
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
Через три дня нашли Его в храме, сидящего посреди учителей, слушающего их и спрашивающего их;
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
все слушавшие Его дивились разуму и ответам Его.
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
И, увидев Его, удивились; и Матерь Его сказала Ему: Чадо! что Ты сделал с нами? Вот, отец Твой и Я с великою скорбью искали Тебя.
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
Он сказал им: зачем было вам искать Меня? или вы не знали, что Мне должно быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.
И Он пошёл с ними и пришёл в Назарет; и был в повиновении у них. И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своём.