Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
бо видїли очі мої спасеннє твоє,
що приготовив єси перед лицем усїх людей,
сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.
І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.