Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Darby Bible Translation
Одного дня, коли Ісус навчав людей у дворі Храму, проповідуючи їм Благу Вість, до Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини.
Jesus' Authority Challenged
And it came to pass on one of the days, as he was teaching the people in the temple, and announcing the glad tidings, the chief priests and the scribes with the elders came up,
And it came to pass on one of the days, as he was teaching the people in the temple, and announcing the glad tidings, the chief priests and the scribes with the elders came up,
Вони запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
and spoke to him saying, Tell us by what authority thou doest these things, or who is it who has given thee this authority?
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
And he answering said to them, *I* also will ask you [one] thing, and tell me:
The baptism of John, was it of heaven or of men?
Головні священики та книжники почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
And they reasoned among themselves, saying, If we should say, Of heaven, he will say, Why have ye not believed him?
А якщо скажемо, що від людей, то весь цей люд закидає нас камінням, адже вони вважають, що Іоан був справді пророком».
but if we should say, Of men, the whole people will stone us, for they are persuaded that John was a prophet.
Тож вони відповіли: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення».
And they answered, they did not know whence.
Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
And Jesus said to them, Neither do *I* tell you by what authority I do these things.
Після того Ісус розповів людям таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Потім здав виноградник в оренду та й надовго вирушив у мандри.
The Parable of the Wicked Tenants
And he began to speak to the people this parable: A man planted a vineyard and let it out to husbandmen, and left the country for a long time.
And he began to speak to the people this parable: A man planted a vineyard and let it out to husbandmen, and left the country for a long time.
Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю, але орендарі побили його й відіслали ні з чим.
And in the season he sent to the husbandmen a bondman, that they might give to him of the fruit of the vineyard; but the husbandmen, having beaten him, sent [him] away empty.
Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі й того побили. Вони безсоромно познущалися з нього й прогнали його з порожніми руками.
And again he sent another bondman; but they, having beaten him also, and cast insult upon him, sent [him] away empty.
Господар послав третього слугу, та вони й цього покалічили і вигнали геть.
And again he sent a third; and they, having wounded him also, cast [him] out.
Тоді господар виноградника сказав собі: „Що ж мені робити? Мушу послати свого улюбленого сина. Може, вони хоч його поважатимуть”.
And the lord of the vineyard said, What shall I do? I will send my beloved son: perhaps when they see him they will respect [him].
Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!”
But when the husbandmen saw him, they reasoned among themselves, saying, This is the heir; [come,] let us kill him, that the inheritance may become ours.
Тож вони викинули сина господаря з виноградника і вбили його. То що тепер власникові виноградника діяти з ними?
And having cast him forth out of the vineyard, they killed [him]. What therefore shall the lord of the vineyard do to them?
Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим”».
Коли люди почули цю притчу, вони сказали: «Хай ніколи таке не трапиться!»
Коли люди почули цю притчу, вони сказали: «Хай ніколи таке не трапиться!»
He will come and destroy those husbandmen, and will give the vineyard to others. And when they heard it they said, May it never be!
Та Ісус пильно подивився на них і мовив: «Яке ж тоді значення того, що сказано у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем?”
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем?”
But he looking at them said, What then is this that is written, The stone which they that builded rejected, this has become the corner-stone?
Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений».
Every one falling on this stone shall be broken, but on whomsoever it shall fall, it shall grind him to powder.
Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би негайно схопити Його, але побоялися народу.
Paying Taxes to Caesar
And the chief priests and the scribes sought the same hour to lay hands on him, and they feared the people; for they knew that he had spoken this parable of them.
And the chief priests and the scribes sought the same hour to lay hands on him, and they feared the people; for they knew that he had spoken this parable of them.
Юдейські лідери пильно стежили за Ісусом Христом, намагаючись зловити Його на слові. Вони підіслали до Нього вивідників, які удавали з себе праведників, аби спровокувати Ісуса та мати підстави віддати Його до рук намісника, який мав владу зарештувати Христа.
And having watched [him], they sent out suborned persons, pretending to be just men, that they might take hold of him in [his] language, so that they might deliver him up to the power and authority of the governor.
Тож вони сказали Йому: «Вчителю, ми знаємо, що усе, що Ти говориш і вчиш, є істиною, не зважаючи, хто Тебе слухає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий.
And they asked him saying, Teacher, we know that thou sayest and teachest rightly, and acceptest no [man's] person, but teachest with truth the way of God:
Тож скажи нам, чи то справедливо для нас сплачувати податки цезареві, чи ні?»
Is it lawful for us to give tribute to Caesar, or not?
Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів:
But perceiving their deceit he said to them, Why do ye tempt me?
«Покажіть Мені динар. Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве».
Shew me a denarius. Whose image and superscription has it? And answering they said, Caesar's.
Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
And he said to them, Pay therefore what is Caesar's to Caesar, and what is God's to God.
Почувши таку відповідь, вивідники не могли схопити Його за те, що Він говорить перед людьми й, вражені його словами, вони замовкли.
And they were not able to take hold of him in [his] expressions before the people, and, wondering at his answer, they were silent.
Декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
Sadducees Question the Resurrection
And some of the Sadducees, who deny that there is any resurrection, coming up [to him],
And some of the Sadducees, who deny that there is any resurrection, coming up [to him],
«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”.[67]
demanded of him saying, Teacher, Moses wrote to us, If any one's brother, who has a wife, die, and he die childless, his brother shall take the wife and raise up seed to his brother.
От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей.
There were then seven brethren: and the first, having taken a wife, died childless;
Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним.
and the second [took the woman, and *he* died childless];
Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
and the third took her: and in like manner also the seven left no children and died;
Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
In the resurrection therefore of which of them does she become wife, for the seven had her as wife?
Ісус відповів їм: «Люди в цьому житті одружуються.
And Jesus said to them, The sons of this world marry and are given in marriage,
Але ті, кого Бог визнає гідними ввійти у вічне життя й воскресіння з мертвих, не одружуватимуться.
but they who are counted worthy to have part in that world, and the resurrection from among [the] dead, neither marry nor are given in marriage;
Вони будуть подібні до Ангелів і не зможуть більше вмерти. Вони — діти Божі, оскільки Господь воскресив їх з мертвих.
for neither can they die any more, for they are equal to angels, and are sons of God, being sons of the resurrection.
Мойсей, в історії про палаючий кущ, [68] ясно показав, що мертві воскресають, коли назвав Господа „Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова”.[69]
But that the dead rise, even Moses shewed in [the section of] the bush, when he called [the] Lord the God of Abraham and the God of Isaac and the God of Jacob;
Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Всі вони все ще живі для Господа».
but he is not God of [the] dead but of [the] living; for all live for him.
Деякі з книжників промовили: «Добре сказано, Вчителю!»
And some of the scribes answering said, Teacher, thou hast well spoken.
І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
For they did not dare any more to ask him anything.
Тоді Ісус запитав книжників: «Чому деякі люди стверджують, що Христос — Син Давидів?
Whose Son is the Christ?
And he said to them, How do they say that the Christ is David's son,
And he said to them, How do they say that the Christ is David's son,
Адже сам Давид сказав у книзі Псалмів:
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [70]””.
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [70]””.
and David himself says in the book of Psalms, The Lord said to my Lord, Sit at my right hand
until I put thine enemies [as] footstool of thy feet?
Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
David therefore calls him Lord, and how is he his son?
Поки всі слухали, Ісус сказав Своїм учням:
Beware of the Scribes
And, as all the people were listening, he said to his disciples,
And, as all the people were listening, he said to his disciples,
«Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.
Beware of the scribes, who like to walk about in long robes, and who love salutations in the market-places, and first seats in the synagogues, and first places at suppers;