Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Одного дня, коли Ісус навчав людей у дворі Храму, проповідуючи їм Благу Вість, до Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини.
Однажды, когда Иисус учил народ в храме и благовествовал ему, первосвященники вместе с законниками и старейшинами пришли к Нему
Вони запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
и сказали: "Скажи нам, чьей властью делаешь Ты это, и кто дал Тебе эту власть?"
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
Он ответил им: "Я тоже задам вам вопрос:
скажите, крещение Иоанна было с небес, или от людей?"
Головні священики та книжники почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
Они стали обсуждать это между собой: "Если мы скажем: "С небес", Он скажет: "Почему же вы не поверили ему?"
А якщо скажемо, що від людей, то весь цей люд закидає нас камінням, адже вони вважають, що Іоан був справді пророком».
Но если мы скажем: "От людей", то все забросают нас камнями, так как верят, что Иоанн был пророком".
Тож вони відповіли: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення».
Поэтому они ответили: "Мы не знаем".
Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
Тогда Иисус сказал им: "И Я вам не скажу, чьей властью делаю это".
Після того Ісус розповів людям таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Потім здав виноградник в оренду та й надовго вирушив у мандри.
И стал Он рассказывать народу такую притчу: "Посадил человек виноградник, сдал его в наём виноградарям и отлучился надолго.
Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю, але орендарі побили його й відіслали ні з чим.
Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы они дали ему его долю урожая из виноградника. Но они избили слугу и отослали с пустыми руками.
Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі й того побили. Вони безсоромно познущалися з нього й прогнали його з порожніми руками.
Тогда он послал другого слугу, но они и этого избили, обошлись с ним постыдно и также отправили с пустыми руками.
Господар послав третього слугу, та вони й цього покалічили і вигнали геть.
Хозяин послал третьего слугу. Этого они покалечили и выгнали.
Тоді господар виноградника сказав собі: „Що ж мені робити? Мушу послати свого улюбленого сина. Може, вони хоч його поважатимуть”.
Тогда хозяин виноградника сказал: "Что же мне делать? Я пошлю своего горячо любимого сына. Может быть, к нему они отнесутся с уважением".
Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!”
Но увидев его, виноградари решили между собой: "Это наследник хозяина виноградника. Давайте убьём его, чтобы наследство было нашим".
Тож вони викинули сина господаря з виноградника і вбили його. То що тепер власникові виноградника діяти з ними?
Они вытолкали его из виноградника и убили. Что же сделает с ними после всего этого хозяин виноградника?
Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим”».
Коли люди почули цю притчу, вони сказали: «Хай ніколи таке не трапиться!»
Коли люди почули цю притчу, вони сказали: «Хай ніколи таке не трапиться!»
Он придёт, убьёт этих виноградарей и отдаст виноградник другим". Услышав это, они сказали: "Пусть никогда такое не случится".
Та Ісус пильно подивився на них і мовив: «Яке ж тоді значення того, що сказано у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем?”
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем?”
Но Иисус взглянул на них и сказал: "Что же тогда значит написанное: "Камень, отвергнутый строителями, стал краеугольным?"
Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений».
Всякий, кто упадёт на этот камень, разобьётся, на кого же он сам рухнет, тот обратится в прах".
Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би негайно схопити Його, але побоялися народу.
Законники и первосвященники знали, что эта притча о них, поэтому они хотели тотчас же схватить Его, но побоялись народа.
Юдейські лідери пильно стежили за Ісусом Христом, намагаючись зловити Його на слові. Вони підіслали до Нього вивідників, які удавали з себе праведників, аби спровокувати Ісуса та мати підстави віддати Його до рук намісника, який мав владу зарештувати Христа.
Они следили за Ним неотступно и подослали соглядатаев, притворявшихся искренними, чтобы они могли поймать Его на слове и передать правителю, которому Он был подвластен.
Тож вони сказали Йому: «Вчителю, ми знаємо, що усе, що Ти говориш і вчиш, є істиною, не зважаючи, хто Тебе слухає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий.
И они спросили Его: "Учитель, мы знаем, что Ты правильно говоришь и учишь. Ты беспристрастен к людям и правдиво учишь нас пути Божьему.
Тож скажи нам, чи то справедливо для нас сплачувати податки цезареві, чи ні?»
Правильно ли платить налоги кесарю или нет?"
Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів:
Он же знал, что они хотят обмануть Его, и ответил:
«Покажіть Мені динар. Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве».
"Покажите Мне динарий. Чьё на нём изображение и чьё на нём имя?" "Кесарево", — ответили они.
Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
Тогда Он сказал им: "Так отдайте же кесарю кесарево, а Богу — Божие".
Почувши таку відповідь, вивідники не могли схопити Його за те, що Він говорить перед людьми й, вражені його словами, вони замовкли.
И они не смогли поймать Его на слове перед народом и, удивившись Его ответу, замолчали.
Декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
Некоторые из саддукеев, не верящих в воскресение, пришли к Иисусу
«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”.[67]
и спросили Его: "Учитель, Моисей написал, что если женатый человек умрёт бездетным, то брат его должен жениться на вдове и иметь детей, чтобы продолжить род умершего брата.
От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей.
Было семь братьев. Первый женился, но умер бездетным.
Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
а потом и третий женились на этой женщине. И все семеро умерли, не оставив детей.
Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
Так чьей же женой будет она, когда они все воскреснут? Ведь она была женой всех семерых братьев".
Ісус відповів їм: «Люди в цьому житті одружуються.
На это Иисус ответил: "Живущие ныне женятся и выходят замуж,
Але ті, кого Бог визнає гідними ввійти у вічне життя й воскресіння з мертвих, не одружуватимуться.
но некоторые будут сочтены достойными воскреснуть после смерти и обрести новую жизнь. В той жизни они не будут жениться и выходить замуж,
Вони будуть подібні до Ангелів і не зможуть більше вмерти. Вони — діти Божі, оскільки Господь воскресив їх з мертвих.
но будут бессмертны, подобно ангелам, и станут детьми Божьими, будучи воскресшими из мёртвых.
Мойсей, в історії про палаючий кущ, [68] ясно показав, що мертві воскресають, коли назвав Господа „Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова”.[69]
О том, что мёртвые восстанут, ещё Моисей ясно сказал, когда говорил о пылающем кусте и называл Господа "Богом Авраама, Исаака и Иакова".
Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Всі вони все ще живі для Господа».
Он не Бог мёртвых, а Бог живых, ибо все, принадлежащие Богу, живы."
Деякі з книжників промовили: «Добре сказано, Вчителю!»
И некоторые из законников ответили на это: "Ты хорошо сказал, Учитель!"
І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
И никто больше не осмеливался спрашивать Его ни о чём.
Тоді Ісус запитав книжників: «Чому деякі люди стверджують, що Христос — Син Давидів?
И сказал им Иисус: "Почему говорят, что Христос — сын Давидов?
Адже сам Давид сказав у книзі Псалмів:
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [70]””.
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [70]””.
Разве не сказал сам Давид в Книге Псалмов: "Господь сказал Господу моему: Сядь по правую руку от Меня,
Я же повергну врагов Твоих к ногам Твоим".
Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
Потому Давид и называл Его Господом. Как же может Христос быть сыном Давида?"
Поки всі слухали, Ісус сказав Своїм учням:
В то время как народ слушал Его, Иисус сказал ученикам:
«Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.
"Остерегайтесь законников. Они любят ходить в длинных одеждах, любят приветствия на рыночных площадях, и любят занимать почётные места в синагогах и на празднествах.