Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі.
І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним.
Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб».
На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано:
„Не хлібом одним живе людина”».
„Не хлібом одним живе людина”».
Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу.
І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю.
Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм».
У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано:
„Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».
„Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».
Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце Храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу,
адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе”.
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе”.
А також сказано:
„Вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».
„Вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».
Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”».
Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях.
Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його.
Потім Ісус подався до Свого рідного міста — Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Христос пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
«Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене, аби Я бідному люду приніс Благовість. Він послав Мене проголосити звільнення в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим, та проголосити час Милості Господньої».
Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього.
Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене».
І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?»
Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті».
І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті.
Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю.
Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській.
Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина[12]».
І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова.
Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі.
Але Він пройшов крізь натовп і подався геть.
Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там.
Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада.
Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав:
«Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»
Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!»
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього.
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього.
Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини».
Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях.
Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй.
Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм.
Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх.
І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він — Христос.
Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх.
Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано».
І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.
← (Луки 3) | (Луки 5) →