Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі.
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним.
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб».
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано:
„Не хлібом одним живе людина”».
„Не хлібом одним живе людина”».
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу.
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано:
„Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».
„Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце Храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу,
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе”.
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе”.
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
А також сказано:
„Вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».
„Вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”».
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його.
І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
Потім Ісус подався до Свого рідного міста — Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Христос пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
«Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене, аби Я бідному люду приніс Благовість. Він послав Мене проголосити звільнення в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим, та проголосити час Милості Господньої».
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
проповідувати рік Господень приятний.
Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього.
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене».
Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?»
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті».
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю.
По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській.
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина[12]».
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова.
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі.
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там.
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав:
І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
«Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!»
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього.
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини».
І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях.
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй.
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм.
І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він — Христос.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх.
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано».
Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.