Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски, та, розлущуючи їх між пальцями, їли зерно.
Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани, і Його учні зривали колосся та, розтираючи руками, їли.
Дехто з фарисеїв запитав: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»
А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?
У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли?
У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним?
Він зайшов до Божого дому і з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків».
Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним?
Й Ісус додав: «Син Людський — Господь і над суботою».
І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи!
Якось іншої суботи Ісус прийшов до синагоги й навчав там. Серед присутніх був чоловік із усохлою рукою.
І сталося іншої суботи, коли ввійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку.
Книжники й фарисеї уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.
Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього.
Ісусові були відомі їхні думки, але Він сказав сухорукому: «Підведися й стань перед усіма!» І чоловік підвівся й став там.
А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.
Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Я вас питаю: чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя, чи вбивати?»
Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити?
Ісус обвів їх поглядом і сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася.
Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга].
Фарисеї та книжники були розлючені й почали міркувати поміж собою, що б таке заподіяти Ісусові.
А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом.
Кількома днями пізніше, Ісус подався на гору помолитися. Цілу ніч Він провів у молитвах до Бога.
Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.
Коли настав день, Він покликав Своїх учнів і обрав з-поміж них дванадцятьох і назвав апостолами Своїми.
А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:
Це були
Симон, (якому Ісус дав ім’я Петро),
його брат Андрій,
Яків та Іоан,
Пилип,
Варфоломій,
Матвій,
Хома,
Яків, син Алфія,
Симон, якого також називали Зилот,
Юда (син Якова),
та Юда Іскаріот, котрий пізніше зрадив Ісуса.
Симон, (якому Ісус дав ім’я Петро),
його брат Андрій,
Яків та Іоан,
Пилип,
Варфоломій,
Матвій,
Хома,
Яків, син Алфія,
Симон, якого також називали Зилот,
Юда (син Якова),
та Юда Іскаріот, котрий пізніше зрадив Ісуса.
Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,
Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом [1] ,
Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
Ісус разом із апостолами зійшов з гори й зупинився в долині, де стояв великий натовп Його учнів і дуже багато людей з усієї Юдеї, з Єрусалиму, з узбережжя поблизу Тира і Сидона.
Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,
Вони зійшлися, щоб послухати Його, а також щоб зцілитися від хвороб. І ті, хто страждав від нечистих духів, були зцілені.
які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися.
І всі в натовпі намагалися торкнутися Ісуса, бо з Нього йшла сила, яка зціляла всіх їх.
І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.
Поглянувши на своїх послідовників, Ісус сказав:
«Благословенні ви, бідні, бо Царство Боже належить вам.
«Благословенні ви, бідні, бо Царство Боже належить вам.
А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Благословенні ви, хто зараз голодні, бо будете насичені. Благословенні ви, хто зараз плаче, бо ви будете радіти і сміятися.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.
Благословенні ви, коли вас ненавидять, ображають і відлучають, й визнають ваше ім’я злим за вашу вірність Синові Людському.
Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.
Радійте того дня, веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на Небесах! Бо від предків цих людей так само діставалося й пророкам.
Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.
Та горе вам, багатим, бо свою втіху ви вже отримали.
Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху.
Горе вам, ситим тепер, бо вам доведеться спізнати голод. Горе вам, хто тепер радіє і сміється, бо бідування і сльози чекають на вас.
Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.
Горе вам, про кого всі добре говорять, так їхні предки вихваляли лжепророків».
Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки.
«До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас.
Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас;
Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить.
благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас.
Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку.
Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки.
Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути.
Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся.
Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами.
Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само.
Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих.
А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять.
І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять.
І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять.
І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме.
Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.
Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей.
Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.
Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».
Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний.
«Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься.
Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам;
Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».
давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам.
Ісус також розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий бути поводирем для іншого сліпого? Чи не впадуть обидва в яму?
І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?
Учень — не важливіший за вчителя свого, але кожен, хто удосконалиться, буде як вчитель його.
Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.
Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці?
Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка у твоєму оці, не помічаєш?
Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого” — коли маєте колоду у власному оці? Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока».
[Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка у твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
«Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди.
Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід.
Дерева розрізняють за плодами їхніми: бо не ростуть фіґи в будяках, а виноград на терновому кущі.
Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.
Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце».
Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!
«Чому ви звертаєтеся до Мене: „Господи, Ти — Господь наш” —але не робите того, про що Я кажу?
Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу?
На кого схожа людина, яка приходить до Мене, слухає слова Мої й виконує їх?
Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний:
Вона схожа на чоловіка, який, зводячи будинок, вирив глибоко і заклав міцний фундамент на камені. І коли настала повінь, і води ринули на будівлю, то вони не змогли зрушити той дім, бо збудовано його як слід.
він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований.
Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, схожий на чоловіка, який звів будинок свій без фундаменту. Коли настала повінь й води хлинули на той дім, він миттю повалився і був геть зруйнований».
А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна!