Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.
Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.
Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало.
В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.
У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей.
Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.
І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула.
Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.
З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван.
Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.
Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.
Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,
Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло.
про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.
То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ.
Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.
У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав.
Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.
До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли.
Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.
А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я.
Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.
Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога.
І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.
І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.
Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.
Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене!
Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.
Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю,
оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.
Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]
Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його.
Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».
І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти?
І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос [1].
«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».
І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні!
Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»
Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?
Іоан сказав словами пророка Ісаї:
«Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».
«Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».
Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая.
Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»
Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?
У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».
Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте,
Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!
Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.
Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.
Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.
Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!
Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.
Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.
Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».
Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!
І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.
І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.
Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.
Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим.
Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.
Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями.
Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».
Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!
Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.
І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.
Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).
А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш?
«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.
Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години [3].
Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.
Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним.
Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).
Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос.
Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».
І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро [4].
Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».
Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною!
Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.
Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.
Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».
Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!
Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».
А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.
Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».
Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу!
«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».
Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею.
«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:
Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!
«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».
Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!