Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса.
І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього.
знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним.
устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги [50] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?»
Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше».
Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
«Господи, — попросив Симон-Петро, — обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже:
Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
«Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі».
Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив?
Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я.
Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав.
Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.
Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.[51]
Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я — Сущий.[52]
Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене».
Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом.
Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив.
Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?»
Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота.
Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».
А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.
Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.
Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути Славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться.
Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
Оскільки Бог здобуває Славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.
Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу.
Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.
Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
«Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».
Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.