Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Івана 18) | (Івана 20) →

Сучасний переклад

New King James Version

Івана 19

John 19

  • 1
    Тоді Пилат наказав забрати Його й покарати батогами.
  • 1
    The Soldiers Mock Jesus

    So then Pilate took Jesus and scourged Him.
  • 2
    І воїни, сплівши тернового вінка, наділи його Ісусу на чоло й накинули на Нього багряницю.
  • 2
    And the soldiers twisted a crown of thorns and put it on His head, and they put on Him a purple robe.
  • 3
    Вони підходили до Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Цар Юдейський!» — і били Його по обличчю.
  • 3
    [a]Then they said, “Hail, King of the Jews!” And they struck Him with their hands.
  • 4
    Пилат знову вийшов і звернувся до юдейських лідерів: «Послухайте, я накажу вивести Його до вас, щоб ви знали, що я не бачу ніякої провини за Ним».
  • 4
    Pilate then went out again, and said to them, “Behold, I am bringing Him out to you, that you may know that I find no fault in Him.”
  • 5
    І вийшов Ісус, і на Ньому був терновий вінок, а на плечах Його була багряниця. Тоді Пилат мовив: «Ось цей Чоловік!»
  • 5
    Pilate’s Decision

    Then Jesus came out, wearing the crown of thorns and the purple robe. And Pilate said to them, “Behold the Man!”
  • 6
    Побачивши Його, головні священики та варта Храму загукали: «Розіпни Його! Розіпни Його!»
    «Ви самі беріть Його і розпинайте! — сказав Пилат. — Бо я не знаходжу ніякої провини за Ним».
  • 6
    Therefore, when the chief priests and officers saw Him, they cried out, saying, “Crucify Him, crucify Him!”
    Pilate said to them, “You take Him and crucify Him, for I find no fault in Him.”
  • 7
    «Ми маємо Закон, і згідно з ним Він мусить померти, бо назвав себе Сином Божим», — відповіли юдеї Пилатові.
  • 7
    The Jews answered him, “We have a law, and according to [b]our law He ought to die, because He made Himself the Son of God.”
  • 8
    Почувши це, Пилат іще більше злякався.
  • 8
    Therefore, when Pilate heard that saying, he was the more afraid,
  • 9
    Він знову повернувся до свого палацу й запитав Ісуса: «Звідки Ти?» Але Той йому і слова не відповів.
  • 9
    and went again into the Praetorium, and said to Jesus, “Where are You from?” But Jesus gave him no answer.
  • 10
    «Ти не хочеш зі мною розмовляти? — Запитав Пилат. — Ти, напевно, знаєш, що я маю владу відпустити Тебе або ж розіп’ясти?»
  • 10
    Then Pilate said to Him, “Are You not speaking to me? Do You not know that I have [c]power to crucify You, and power to release You?”
  • 11
    Тоді Ісус сказав: «Не мав би ти ніякої влади наді Мною, якби не була вона дарована тобі Богом. Отже, на тому, хто видав Мене тобі, лежить більший гріх».
  • 11
    Jesus answered, “You could have no power at all against Me unless it had been given you from above. Therefore the one who delivered Me to you has the greater sin.”
  • 12
    Після цього Пилат намагався знайти спосіб звільнити Ісуса, та юдеї кричали: «Якщо ти Його звільниш, то це означатиме, що ти не є цезаревим другом! Кожен, хто вдає з себе царя, йде супроти цезаря!»
  • 12
    From then on Pilate sought to release Him, but the Jews cried out, saying, “If you let this Man go, you are not Caesar’s friend. Whoever makes himself a king speaks against Caesar.”
  • 13
    Коли ж Пилат почув це, то вивів Ісуса, а сам сів на суддівське місце, що звалося «Бруківка». Арамійською мовою воно звалося «Ґаввата».
  • 13
    When Pilate therefore heard that saying, he brought Jesus out and sat down in the judgment seat in a place that is called The Pavement, but in Hebrew, Gabbatha.
  • 14
    Було це в п’ятницю перед Пасхою, близько полудня. І сказав тоді Пилат юдеям: «Ось ваш Цар!» І всі закричали:
  • 14
    Now it was the Preparation Day of the Passover, and about the sixth hour. And he said to the Jews, “Behold your King!”
  • 15
    «Забери Його! Забери Його геть! Розіпни Його!»
    «Ви хочете, щоб я розіп’яв вашого Царя?» — спитав Пилат. А головні священики відповіли йому: «У нас немає іншого царя, крім цезаря!»
  • 15
    But they cried out, “Away with Him, away with Him! Crucify Him!”
    Pilate said to them, “Shall I crucify your King?”
    The chief priests answered, “We have no king but Caesar!”
  • 16
    Тоді Пилат віддав їм Ісуса на розп’яття. І вони взяли Його під варту.
  • 16
    Then he delivered Him to them to be crucified. Then they took Jesus [d]and led Him away.
  • 17
    І пішов Ісус, несучи Свій хрест, до місця, що звалося Лобним, арамійською мовою Голгофа.
  • 17
    The King on a Cross

    And He, bearing His cross, went out to a place called the Place of a Skull, which is called in Hebrew, Golgotha,
  • 18
    Там Його й розіп’яли, а разом з Ним іще двох по обидва боки, так що Ісус виявився посередині.
  • 18
    where they crucified Him, and two others with Him, one on either side, and Jesus in the center.
  • 19
    Пилат звелів зробити напис на табличці й прибити її на хресті. «ІСУС НАЗАРЕТЯНИН. ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ» було там написано.
  • 19
    Now Pilate wrote a title and put it on the cross. And the writing was:
    JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.
  • 20
    Цей надпис був зроблений арамійською, грецькою та латинською мовами. Та багато юдеїв прочитало його, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було недалеко від міста.
  • 20
    Then many of the Jews read this title, for the place where Jesus was crucified was near the city; and it was written in Hebrew, Greek, and Latin.
  • 21
    Та головні юдейські священики сказали Пилатові: «Напиши не „Цар Юдейський”, а так: „Цей Чоловік сказав: Я — Цар Юдейський”».
  • 21
    Therefore the chief priests of the Jews said to Pilate, “Do not write, ‘The King of the Jews,’ but, ‘He said, “I am the King of the Jews.” ’ ”
  • 22
    Пилат відповів їм: «Що я написав, те й написав».
  • 22
    Pilate answered, “What I have written, I have written.”
  • 23
    Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів — цільно зіткана зверху до низу.
  • 23
    Then the soldiers, when they had crucified Jesus, took His garments and made four parts, to each soldier a part, and also the tunic. Now the tunic was without seam, woven from the top in one piece.
  • 24
    Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні:
    «Вони розділили одяг Мій між собою і кинули жереб на Моє вбрання, кому воно дістанеться».
    Отже, воїни так і зробили.
  • 24
    They said therefore among themselves, “Let us not tear it, but cast lots for it, whose it shall be,” that the Scripture might be fulfilled which says:
    “They divided My garments among them,
    And for My clothing they cast lots.”
    Therefore the soldiers did these things.
  • 25
    Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина.
  • 25
    Behold Your Mother

    Now there stood by the cross of Jesus His mother, and His mother’s sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene.
  • 26
    Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син».
  • 26
    When Jesus therefore saw His mother, and the disciple whom He loved standing by, He said to His mother, “Woman, behold your son!”
  • 27
    І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього.
  • 27
    Then He said to the disciple, “Behold your mother!” And from that hour that disciple took her to his own home.
  • 28
    Після цього Ісус, знаючи, що все вже звершено, і щоб виконати сказане у Святому Писанні, сказав: «Мене мучить спрага».[66] Так здійснилося сказане у Святому Писанні.
  • 28
    It Is Finished

    After this, Jesus, [e]knowing that all things were now accomplished, that the Scripture might be fulfilled, said, “I thirst!”
  • 29
    Там стояла посудина, повна оцту, і воїни, змочивши губку, настромили її на палицю і піднесли до Ісусових уст.
  • 29
    Now a vessel full of sour wine was sitting there; and they filled a sponge with sour wine, put it on hyssop, and put it to His mouth.
  • 30
    Спробувавши трохи оцту, Ісус мовив: «Звершилося!» Тоді, схиливши голову, Він помер.
  • 30
    So when Jesus had received the sour wine, He said, “It is finished!” And bowing His head, He gave up His spirit.
  • 31
    То була п’ятниця. Щоб не залишати тіла на хрестах на суботу, бо та субота була особливо урочиста, вони попросили Пилата, щоб той наказав перебити розіп’ятим ноги [67] і зняти їх.
  • 31
    Jesus’ Side Is Pierced

    Therefore, because it was the Preparation Day, that the bodies should not remain on the cross on the Sabbath (for that Sabbath was a high day), the Jews asked Pilate that their legs might be broken, and that they might be taken away.
  • 32
    Тож прийшли воїни, поперебивали ноги спочатку одному, а потім другому з тих двох, котрі були розіп’яті разом з Ісусом.
  • 32
    Then the soldiers came and broke the legs of the first and of the other who was crucified with Him.
  • 33
    Підійшовши до Ісуса, вони побачили, що Він уже помер і не стали робити цього.
  • 33
    But when they came to Jesus and saw that He was already dead, they did not break His legs.
  • 34
    Але один воїн, узявши спис, проколов Ісусові бік, і з рани бризнули кров і вода.
  • 34
    But one of the soldiers pierced His side with a spear, and immediately blood and water came out.
  • 35
    Те засвідчив той, хто бачив це, і свідчення його істинне. Він знає, що каже правду, щоб ви повірили.
  • 35
    And he who has seen has testified, and his testimony is true; and he knows that he is telling the truth, so that you may believe.
  • 36
    І здійснилося те, щоб виконати сказане у Святому Писанні: «Жодна кістка Його не буде поламана».
  • 36
    For these things were done that the Scripture should be fulfilled, “Not one of His bones shall be broken.”
  • 37
    І ще сказано у Святому Писанні: «Вони дивитимуться на Того, Кого прокололи списом».
  • 37
    And again another Scripture says, “They shall look on Him whom they pierced.”
  • 38
    Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло.
  • 38
    Jesus Buried in Joseph’s Tomb

    After this, Joseph of Arimathea, being a disciple of Jesus, but secretly, for fear of the Jews, asked Pilate that he might take away the body of Jesus; and Pilate gave him permission. So he came and took the body of Jesus.
  • 39
    З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто.[68]
  • 39
    And Nicodemus, who at first came to Jesus by night, also came, bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred pounds.
  • 40
    І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм.
  • 40
    Then they took the body of Jesus, and bound it in strips of linen with the spices, as the custom of the Jews is to bury.
  • 41
    Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано.
  • 41
    Now in the place where He was crucified there was a garden, and in the garden a new tomb in which no one had yet been laid.
  • 42
    Оскільки була п’ятниця і юдеї готувалися до суботнього свята, та й гробниця була поруч, Ісуса там і поклали.
  • 42
    So there they laid Jesus, because of the Jews’ Preparation Day, for the tomb was nearby.
    • ← (Івана 18) | (Івана 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025