Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
І воїни, сплівши тернового вінка, наділи його Ісусу на чоло й накинули на Нього багряницю.
И воины, сплетши венец из тёрна, возложили Ему на голову, и одели Его в багряницу,
Вони підходили до Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Цар Юдейський!» — і били Його по обличчю.
и говорили: радуйся, Царь Иудейский! и били Его по ланитам.
Пилат знову вийшов і звернувся до юдейських лідерів: «Послухайте, я накажу вивести Його до вас, щоб ви знали, що я не бачу ніякої провини за Ним».
Пилат опять вышел и сказал им: вот, я вывожу Его к вам, чтобы вы знали, что я не нахожу в Нём никакой вины.
І вийшов Ісус, і на Ньому був терновий вінок, а на плечах Його була багряниця. Тоді Пилат мовив: «Ось цей Чоловік!»
Тогда вышел Иисус в терновом венце и в багрянице. И сказал им Пилат: се, Человек!
Побачивши Його, головні священики та варта Храму загукали: «Розіпни Його! Розіпни Його!»
«Ви самі беріть Його і розпинайте! — сказав Пилат. — Бо я не знаходжу ніякої провини за Ним».
«Ви самі беріть Його і розпинайте! — сказав Пилат. — Бо я не знаходжу ніякої провини за Ним».
Когда же увидели Его первосвященники и служители, то закричали: распни, распни Его! Пилат говорит им: возьмите Его вы, и распните; ибо я не нахожу в Нём вины.
«Ми маємо Закон, і згідно з ним Він мусить померти, бо назвав себе Сином Божим», — відповіли юдеї Пилатові.
Иудеи отвечали ему: мы имеем закон, и по закону нашему Он должен умереть, потому что сделал Себя Сыном Божиим.
Він знову повернувся до свого палацу й запитав Ісуса: «Звідки Ти?» Але Той йому і слова не відповів.
И опять вошёл в преторию и сказал Иисусу: откуда Ты? Но Иисус не дал ему ответа.
«Ти не хочеш зі мною розмовляти? — Запитав Пилат. — Ти, напевно, знаєш, що я маю владу відпустити Тебе або ж розіп’ясти?»
Пилат говорит Ему: мне ли не отвечаешь? не знаешь ли, что я имею власть распять Тебя и власть имею отпустить Тебя?
Тоді Ісус сказав: «Не мав би ти ніякої влади наді Мною, якби не була вона дарована тобі Богом. Отже, на тому, хто видав Мене тобі, лежить більший гріх».
Иисус отвечал: ты не имел бы надо Мною никакой власти, если бы не было дано тебе свыше; посему более греха на том, кто предал Меня тебе.
Після цього Пилат намагався знайти спосіб звільнити Ісуса, та юдеї кричали: «Якщо ти Його звільниш, то це означатиме, що ти не є цезаревим другом! Кожен, хто вдає з себе царя, йде супроти цезаря!»
С этого времени Пилат искал отпустить Его. Иудеи же кричали: если отпустишь Его, ты не друг кесарю; всякий, делающий себя царём, — противник кесарю.
Коли ж Пилат почув це, то вивів Ісуса, а сам сів на суддівське місце, що звалося «Бруківка». Арамійською мовою воно звалося «Ґаввата».
Пилат, услышав это слово, вывел вон Иисуса и сел на судилище, на месте, называемом Лифостротон, а по-еврейски Гаввафа.
Було це в п’ятницю перед Пасхою, близько полудня. І сказав тоді Пилат юдеям: «Ось ваш Цар!» І всі закричали:
Тогда была пятница перед Пасхою, и час шестой. И сказал Пилат Иудеям: се, Царь ваш!
«Забери Його! Забери Його геть! Розіпни Його!»
«Ви хочете, щоб я розіп’яв вашого Царя?» — спитав Пилат. А головні священики відповіли йому: «У нас немає іншого царя, крім цезаря!»
«Ви хочете, щоб я розіп’яв вашого Царя?» — спитав Пилат. А головні священики відповіли йому: «У нас немає іншого царя, крім цезаря!»
Но они закричали: возьми, возьми, распни Его! Пилат говорит им: Царя ли вашего распну? Первосвященники отвечали: нет у нас царя, кроме кесаря.
Тоді Пилат віддав їм Ісуса на розп’яття. І вони взяли Його під варту.
Тогда наконец он предал Его им на распятие. И взяли Иисуса и повели.
І пішов Ісус, несучи Свій хрест, до місця, що звалося Лобним, арамійською мовою Голгофа.
И, неся крест Свой, Он вышел на место, называемое Лобное, по-еврейски Голгофа;
Там Його й розіп’яли, а разом з Ним іще двох по обидва боки, так що Ісус виявився посередині.
там распяли Его и с Ним двух других, по ту и по другую сторону, а посреди Иисуса.
Пилат звелів зробити напис на табличці й прибити її на хресті. «ІСУС НАЗАРЕТЯНИН. ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ» було там написано.
Пилат же написал и надпись, и поставил на кресте. Написано было: «Иисус Назорей, Царь Иудейский».
Цей надпис був зроблений арамійською, грецькою та латинською мовами. Та багато юдеїв прочитало його, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було недалеко від міста.
Эту надпись читали многие из Иудеев, потому что место, где был распят Иисус, было недалеко от города, и написано было по-еврейски, по-гречески, по-римски.
Та головні юдейські священики сказали Пилатові: «Напиши не „Цар Юдейський”, а так: „Цей Чоловік сказав: Я — Цар Юдейський”».
Первосвященники же Иудейские сказали Пилату: не пиши: «Царь Иудейский», но что Он говорил: «Я — Царь Иудейский».
Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів — цільно зіткана зверху до низу.
Воины же, когда распяли Иисуса, взяли одежды Его и разделили на четыре части, каждому воину по части, и хитон; хитон же был не сшитый, а весь тканый сверху.
Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні:
«Вони розділили одяг Мій між собою і кинули жереб на Моє вбрання, кому воно дістанеться».
Отже, воїни так і зробили.
«Вони розділили одяг Мій між собою і кинули жереб на Моє вбрання, кому воно дістанеться».
Отже, воїни так і зробили.
Итак, сказали друг другу: не станем раздирать его, а бросим о нём жребий, чей будет, — да сбудется реченное в Писании: «разделили ризы Мои между собою и об одежде Моей бросали жребий». Так поступили воины.
Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина.
При кресте Иисуса стояли Матерь Его и сестра Матери Его, Мария Клеопова, и Мария Магдалина.
Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син».
Иисус, увидев Матерь и ученика, тут стоящего, которого любил, говорит Матери Своей: Жено! се, сын Твой.
І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього.
Потом говорит ученику: се, Матерь твоя! И с этого времени ученик сей взял Её к себе.
Після цього Ісус, знаючи, що все вже звершено, і щоб виконати сказане у Святому Писанні, сказав: «Мене мучить спрага».[66] Так здійснилося сказане у Святому Писанні.
После того Иисус, зная, что уже всё совершилось, да сбудется Писание, говорит: жажду.
Там стояла посудина, повна оцту, і воїни, змочивши губку, настромили її на палицю і піднесли до Ісусових уст.
Тут стоял сосуд, полный уксуса. Воины, напоив уксусом губку и наложив на иссоп, поднесли к устам Его.
Спробувавши трохи оцту, Ісус мовив: «Звершилося!» Тоді, схиливши голову, Він помер.
Когда же Иисус вкусил уксуса, сказал: совершилось! И, преклонив главу, предал дух.
То була п’ятниця. Щоб не залишати тіла на хрестах на суботу, бо та субота була особливо урочиста, вони попросили Пилата, щоб той наказав перебити розіп’ятим ноги [67] і зняти їх.
Но так как тогда была пятница, то Иудеи, дабы не оставить тел на кресте в субботу, — ибо та суббота была день великий, — просили Пилата, чтобы перебить у них голени и снять их.
Тож прийшли воїни, поперебивали ноги спочатку одному, а потім другому з тих двох, котрі були розіп’яті разом з Ісусом.
Итак, пришли воины, и у первого перебили голени, и у другого, распятого с Ним.
Підійшовши до Ісуса, вони побачили, що Він уже помер і не стали робити цього.
Но, придя к Иисусу, как увидели Его уже умершим, не перебили у Него голеней,
Але один воїн, узявши спис, проколов Ісусові бік, і з рани бризнули кров і вода.
но один из воинов копьём пронзил Ему рёбра, и тотчас истекла кровь и вода.
Те засвідчив той, хто бачив це, і свідчення його істинне. Він знає, що каже правду, щоб ви повірили.
И видевший засвидетельствовал, и истинно свидетельство его; он знает, что говорит истину, дабы вы поверили.
І здійснилося те, щоб виконати сказане у Святому Писанні: «Жодна кістка Його не буде поламана».
Ибо сие произошло, да сбудется Писание: «кость Его да не сокрушится».
І ще сказано у Святому Писанні: «Вони дивитимуться на Того, Кого прокололи списом».
Также и в другом месте Писание говорит: «воззрят на Того, Которого пронзили».
Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло.
После сего Иосиф из Аримафеи — ученик Иисуса, но тайный из страха от Иудеев, — просил Пилата, чтобы снять тело Иисуса; и Пилат позволил. Он пошёл и снял тело Иисуса.
З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто.[68]
Пришёл также и Никодим, — приходивший прежде к Иисусу ночью, — и принёс состав из смирны и алоя, литр около ста.
І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм.
Итак, они взяли тело Иисуса и обвили его пеленами с благовониями, как обыкновенно погребают Иудеи.
Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано.
На том месте, где Он распят, был сад, и в саду гроб новый, в котором ещё никто не был положен.