Сучасний переклад

King James Bible

Рано-вранці у перший день тижня, ще затемно Марія Маґдалена пішла до гробниці й побачила, що камінь, який затуляв вхід до печери, відсунуто.

1

The Resurrection

The first day of the week cometh Mary Magdalene early, when it was yet dark, unto the sepulchre, and seeth the stone taken away from the sepulchre.

2

Прибігши до Симона-Петра й другого учня, якого любив Ісус, вона сказала: «Тіло Господа було забрано з гробниці й нам невідомо, куди Його поклали».

2

Then she runneth, and cometh to Simon Peter, and to the other disciple, whom Jesus loved, and saith unto them, They have taken away the Lord out of the sepulchre, and we know not where they have laid him.

3

Петро з тим учнем одразу ж пішли туди.

3

Peter therefore went forth, and that other disciple, and came to the sepulchre.

4

Вони обоє бігли, але другий учень випередив Петра і прибіг до гробниці перший.

4

So they ran both together: and the other disciple did outrun Peter, and came first to the sepulchre.

5

Нахилившись, він побачив шматки полотна, що лежали там, але всередину не ввійшов.

5

And he stooping down, and looking in, saw the linen clothes lying; yet went he not in.

6-7

У цей час наспів і Симон-Петро, який біг слідом, і, увійшовши до гробниці, побачив полотняну плащаницю на долівці, а також хустину, що вкривала Ісусову голову. Вона була згорнута й лежала осторонь, окремо від плащаниці.

6

Then cometh Simon Peter following him, and went into the sepulchre, and seeth the linen clothes lie,

7

And the napkin, that was about his head, not lying with the linen clothes, but wrapped together in a place by itself.

8

Тоді й другий учень зайшов усередину, той, що прийшов перший, і, побачивши що сталося, повірив.

8

Then went in also that other disciple, which came first to the sepulchre, and he saw, and believed.

9

Бо вони все ще не усвідомлювали сказаного у Святому Писанні, що Він має воскреснути з мертвих.

9

For as yet they knew not the scripture, that he must rise again from the dead.

10

Після цього учні повернулися додому.

10

Jesus Appears to Mary Magdalene

Then the disciples went away again unto their own home.

11

Та Марія залишилася біля могили й голосила. Так, плачучи, вона нахилилася, щоб зазирнути всередину,

11

But Mary stood without at the sepulchre weeping: and as she wept, she stooped down, and looked into the sepulchre,

12

і побачила двох Ангелів, які сиділи, один в головах, інший в ногах того місця, де лежало Ісусове тіло. І були вбрані вони в білі шати.

12

And seeth two angels in white sitting, the one at the head, and the other at the feet, where the body of Jesus had lain.

13

Ангели запитали: «Жінко, чому ти плачеш?» А вона відповіла: «Якісь люди забрали звідси тіло Господа мого, і я не знаю, куди вони поклали Його».

13

And they say unto her, Woman, why weepest thou? She saith unto them, Because they have taken away my Lord, and I know not where they have laid him.

14

Сказавши так, вона обернулася й побачила Ісуса, Який стояв поруч, та не впізнала Його.

14

And when she had thus said, she turned herself back, and saw Jesus standing, and knew not that it was Jesus.

15

Ісус тоді й каже: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Марія подумала, що то садівник, і звернулася до Нього: «Шановний добродію, якщо це ти виніс Його, то скажи, куди поклав тіло. Я заберу Його».

15

Jesus saith unto her, Woman, why weepest thou? whom seekest thou? She, supposing him to be the gardener, saith unto him, Sir, if thou have borne him hence, tell me where thou hast laid him, and I will take him away.

16

Ісус гукнув до неї: «Маріє!» Вона тоді, обернувшись, сказала арамійською мовою: «Раввуні!» Це означає: «Вчителю!»

16

Jesus saith unto her, Mary. She turned herself, and saith unto him, Rabboni; which is to say, Master.

17

Ісус сказав: «Не затримуй Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Свого, а йди до братів Моїх [69] і скажи їм: „Я повертаюся до Отця Свого і Отця вашого, до Бога Свого і Бога вашого”».

17

Jesus saith unto her, Touch me not; for I am not yet ascended to my Father: but go to my brethren, and say unto them, I ascend unto my Father, and your Father; and to my God, and your God.

18

Марія Маґдалена пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа». І вона розповіла все, що Він сказав їй.

18

Mary Magdalene came and told the disciples that she had seen the Lord, and that he had spoken these things unto her.

19

Увечері того ж першого дня тижня зібралися Ісусові учні. Вони надійно замкнули за собою двері через страх перед юдеями. Раптом увійшов Ісус й став між ними, сказавши: «Мир вам!»

19

Jesus Appears to the Disciples

Then the same day at evening, being the first day of the week, when the doors were shut where the disciples were assembled for fear of the Jews, came Jesus and stood in the midst, and saith unto them, Peace be unto you.

20

Промовляючи це, Він показував їм руки і Свій бік. Учні були раді бачити Господа.

20

And when he had so said, he shewed unto them his hands and his side. Then were the disciples glad, when they saw the Lord.

21

Тоді Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як Отець Мене послав, так і Я посилаю вас».

21

Then said Jesus to them again, Peace be unto you: as my Father hath sent me, even so send I you.

22

Мовивши так, він дихнув на них і сказав: «Прийміть Дух Святий.

22

And when he had said this, he breathed on them, and saith unto them, Receive ye the Holy Ghost:

23

Гріхи людські, які ви прощатимете, буде людям відпущено. Ті ж гріхи, що не прощатимете, не буде відпущено».

23

Whose soever sins ye remit, they are remitted unto them; and whose soever sins ye retain, they are retained.

24

Хоми, одного з дванадцятьох учнів, якого ще звали Близнюком,[70] не було разом з усіма, коли приходив Ісус.

24

Jesus Appears to Thomas

But Thomas, one of the twelve, called Didymus, was not with them when Jesus came.

25

Тож інші учні сказали йому: «Ми бачили Господа!» А Хома їм відповідає: «Доки не побачу слідів від цвяхів на Його руках, не вкладу своїх пальців туди й не вкладу руки своєї в рану, що в Його боці, не повірю!»

25

The other disciples therefore said unto him, We have seen the Lord. But he said unto them, Except I shall see in his hands the print of the nails, and put my finger into the print of the nails, and thrust my hand into his side, I will not believe.

26

Через тиждень Ісусові учні знову були в домі, і Хома був серед них. Хоча двері й були зачинені, як і першого разу, Ісус увійшов, і ставши перед ними, мовив: «Мир вам!»

26

And after eight days again his disciples were within, and Thomas with them: then came Jesus, the doors being shut, and stood in the midst, and said, Peace be unto you.

27

Тоді звернувся до Хоми: «Вклади свого пальця сюди. Подивись на Мої руки. Простягни руку і вклади її до рани у Моєму боці. Перестань сумніватися й повір».

27

Then saith he to Thomas, Reach hither thy finger, and behold my hands; and reach hither thy hand, and thrust it into my side: and be not faithless, but believing.

28

І відповів Йому Хома: «Мій Господи й Мій Боже!»

28

And Thomas answered and said unto him, My Lord and my God.

29

Тоді Ісус сказав йому: «Ти повірив, бо побачив Мене. Та блаженні ті, хто не бачили, та повірили».

29

Jesus saith unto him, Thomas, because thou hast seen me, thou hast believed: blessed are they that have not seen, and yet have believed.

30

Ісус здійснив іще багато інших чудес у присутності Своїх учнів, про які не написано в цій книзі.

30

The Purpose of John's Book

And many other signs truly did Jesus in the presence of his disciples, which are not written in this book:

31

Та все це написано, щоб ви могли повірити, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, повіривши, здобули життя в Його ім’я.

31

But these are written, that ye might believe that Jesus is the Christ, the Son of God; and that believing ye might have life through his name.

Паралельне читання

Сучасний переклад

King James Bible

Івана 20

John 20