Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Рано-вранці у перший день тижня, ще затемно Марія Маґдалена пішла до гробниці й побачила, що камінь, який затуляв вхід до печери, відсунуто.
Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
Прибігши до Симона-Петра й другого учня, якого любив Ісус, вона сказала: «Тіло Господа було забрано з гробниці й нам невідомо, куди Його поклали».
Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
Вони обоє бігли, але другий учень випередив Петра і прибіг до гробниці перший.
Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
Нахилившись, він побачив шматки полотна, що лежали там, але всередину не ввійшов.
І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
У цей час наспів і Симон-Петро, який біг слідом, і, увійшовши до гробниці, побачив полотняну плащаницю на долівці, а також хустину, що вкривала Ісусову голову. Вона була згорнута й лежала осторонь, окремо від плащаниці.
Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
Тоді й другий учень зайшов усередину, той, що прийшов перший, і, побачивши що сталося, повірив.
Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
Бо вони все ще не усвідомлювали сказаного у Святому Писанні, що Він має воскреснути з мертвих.
Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
Та Марія залишилася біля могили й голосила. Так, плачучи, вона нахилилася, щоб зазирнути всередину,
Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
і побачила двох Ангелів, які сиділи, один в головах, інший в ногах того місця, де лежало Ісусове тіло. І були вбрані вони в білі шати.
і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
Ангели запитали: «Жінко, чому ти плачеш?» А вона відповіла: «Якісь люди забрали звідси тіло Господа мого, і я не знаю, куди вони поклали Його».
І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
Сказавши так, вона обернулася й побачила Ісуса, Який стояв поруч, та не впізнала Його.
І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
Ісус тоді й каже: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Марія подумала, що то садівник, і звернулася до Нього: «Шановний добродію, якщо це ти виніс Його, то скажи, куди поклав тіло. Я заберу Його».
Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.
Ісус гукнув до неї: «Маріє!» Вона тоді, обернувшись, сказала арамійською мовою: «Раввуні!» Це означає: «Вчителю!»
Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
Ісус сказав: «Не затримуй Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Свого, а йди до братів Моїх [69] і скажи їм: „Я повертаюся до Отця Свого і Отця вашого, до Бога Свого і Бога вашого”».
Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
Марія Маґдалена пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа». І вона розповіла все, що Він сказав їй.
Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
Увечері того ж першого дня тижня зібралися Ісусові учні. Вони надійно замкнули за собою двері через страх перед юдеями. Раптом увійшов Ісус й став між ними, сказавши: «Мир вам!»
Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
Промовляючи це, Він показував їм руки і Свій бік. Учні були раді бачити Господа.
І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.
Тоді Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як Отець Мене послав, так і Я посилаю вас».
Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
Мовивши так, він дихнув на них і сказав: «Прийміть Дух Святий.
І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
Гріхи людські, які ви прощатимете, буде людям відпущено. Ті ж гріхи, що не прощатимете, не буде відпущено».
Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.
Хоми, одного з дванадцятьох учнів, якого ще звали Близнюком,[70] не було разом з усіма, коли приходив Ісус.
Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
Тож інші учні сказали йому: «Ми бачили Господа!» А Хома їм відповідає: «Доки не побачу слідів від цвяхів на Його руках, не вкладу своїх пальців туди й не вкладу руки своєї в рану, що в Його боці, не повірю!»
Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
Через тиждень Ісусові учні знову були в домі, і Хома був серед них. Хоча двері й були зачинені, як і першого разу, Ісус увійшов, і ставши перед ними, мовив: «Мир вам!»
А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
Тоді звернувся до Хоми: «Вклади свого пальця сюди. Подивись на Мої руки. Простягни руку і вклади її до рани у Моєму боці. Перестань сумніватися й повір».
Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
І відповів Йому Хома: «Мій Господи й Мій Боже!»
І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
Тоді Ісус сказав йому: «Ти повірив, бо побачив Мене. Та блаженні ті, хто не бачили, та повірили».
Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не видїли, та й вірували.
Ісус здійснив іще багато інших чудес у присутності Своїх учнів, про які не написано в цій книзі.
Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.