Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
І був там чоловік на ім’я Никодим. Він був фарисеєм і одним з юдейських вождів.
            З фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв.
            Якось уночі прийшов він до Ісуса й каже: «Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, посланий Богом, бо ніхто не здатен на такі чудеса, як Ти, якщо його не підтримує Бог».
            Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.»
            «Істинно кажу вам, — відповів тоді Ісус, — якщо хтось прагне побачити Царство Боже, людина має знову [12] народитися. Хто не народився знову, той не бачитиме Царства Божого».
            Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.»
            «Але якщо людина вже стара, як же може вона народитися знову? — запитав Никодим. — Адже ніхто не може повернутися в черево материнське і знову вийти з нього».
            Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?»
            «Істинно кажу вам, — відповів тоді Ісус, — людина має знову народитися від води і Духа. Бо якщо вона не пройде через народження водою і Духом, то не ввійти їй до Царства Божого.
            Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.
            Все, народжене від людської плоті, — це плоть, а від Духа народжене — духовне.
            Що народжується від тіла — тіло, а що народжується від Духа — дух.
            Не дивуйся з Моїх слів про те, що маєш знову народитися.
            Не дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти.
            Вітер дме туди, куди заманеться. Ти чуєш його завивання, та не знаєш, звідки дме вітер і куди. Так і з кожним народженим від Духа Святого[13]».
            Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.»
            «Як же це може бути?» — запитав Никодим.
            Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?»
            Ісус на те сказав йому: «Ти поважний вчитель народу ізраїльського і не знаєш цього?
            Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш?
            Істинно кажу: ми говоримо про те, що знаємо і розповідаємо про те, що бачили, та ви, люди, не приймаєте свідчення нашого.
            Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, — ви ж свідчення нашого не берете до уваги.
            Я розповідав вам про земні речі, та ви не вірите Мені. Як же ви повірите, коли говоритиму про Небесне?
            Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, — як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?
            Ніхто не зійшов на Небо, крім Того, Хто зійшов звідти — Сина Людського.
            Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!
            Мойсей підніс на жердині змію в пустелі. [14] Так само буде і з Сином Людським — Він також мусить бути піднесений.
            Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним,
            І тоді всі, хто вірить у Нього, одержать вічне життя. [15]
            щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним.
            Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина заради того, щоб кожен, хто в Нього вірує, не був загублений, а здобув вічне життя.
            Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.
            Не на осуд світу послав Бог Свого Сина, а на те, щоб світ через Нього спасся.
            Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти.
            Того, хто вірує в Нього, не буде засуджено, але того, хто не вірить, вже засуджено, бо він не повірив у Єдиного Сина Божого.
            Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, — той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.
            Ось підстава для засудження: Світло [16] прийшло у світ, та люди віддали перевагу темряві, бо лихими були вчинки їхні.
            А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, — лихі бо були їхні діла.
            Кожен, хто чинить зло, ненавидить Світло й намагається уникати його, щоб вчинки його лишалися таємними.
            Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його.
            Той же, хто йде за правдою, прямує до Світла, щоб видно було, що вчинки його від Бога».
            А хто правду чинить — іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі.»
            Після цього Ісус зі Своїми учнями вирушив до землі юдейської. Там Він залишався зі Своїми послідовниками і хрестив людей.
            Після того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив.
            Іоан теж хрестив у Еноні, що біля Салима, бо там було багато води. [17] Чимало людей приходило до Іоана, і він хрестив їх.
            А й Йоан христив — в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися.
            Деякі з Іоанових учнів почали сперечатися з одним юдеєм щодо обрядового обмивання.[18]
            Отож знялася суперечка між Йоановими учнями та одним юдеєм — про очищення.
            Тож вони підійшли до Іоана й сказали: «Равві, Той, з Ким ти був по той бік Йордану, і про Кого ти свідчив, так от Він тепер теж хрестить людей, і всі йдуть до Нього».
            Прийшли вони до Йоана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, — он він христить, та й усі до нього йдуть.»
            Тоді Іоан відповів їм: «Людина не може щось приймати, якщо воно не дано їй від Бога.
            Йоан же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба.
            Ви самі були свідками того, як я казав: „Я — не Христос, а лише посланий поперед Нього”.
            Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього.
            Нареченим може бути лише той, у кого є наречена. А дружка — це той, що стоїть і прислухається, коли ж прийде молодий, і радіє, почувши його голос. Тож і я зараз сповнений тієї ж радості, бо Він вже прийшов.
            У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося!
            Його значення весь час зростатиме, а моя роль ставатиме все скромнішою».
            Йому треба рости, мені ж маліти.
            «Той, Хто прийшов згори, [19] — величніший від усіх людей, які живуть у цьому світі. Той же, хто прийшов з землі, належить землі і говорить про земне. Отже, Той, Хто прийшов з Небес, — величніший за всіх.
            Хто з висоти приходить, той — над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить — над усіма той.
            Він свідчить про все, що бачив і чув, але люди те не приймають.
            Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги.
            Хто вірить у Його свідчення, вірить і в те, що Бог — істинний.
            Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.
            Адже Той, Кого Бог послав, мовить слова Божі і сповнений Духом Божим.
            Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.
            Отець любить Сина Свого і дав Йому владу над усім.
            Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук.