Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Після цього настало юдейське свято, й Ісус пішов до Єрусалиму.
После сего был праздник Иудейский, и пришёл Иисус в Иерусалим.
Там біля Овечих воріт є купальня, що звалася арамійською Вифезда [23] і мала п’ять критих галерей з колонами.
Есть же в Иерусалиме у Овечьих ворот купальня, называемая по-еврейски Вифезда, при которой было пять крытых ходов.
У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати.].[24]
В них лежало великое множество больных, слепых, хромых, иссохших, ожидающих движения воды,
[І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав.] [25]
ибо Ангел Господень по временам сходил в купальню и возмущал воду, и кто первый входил в неё по возмущении воды, тот выздоравливал, какою бы ни был одержим болезнью.
І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років.
Тут был человек, находившийся в болезни тридцать восемь лет.
Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?»
Иисус, увидев его лежащего и узнав, что он лежит уже долгое время, говорит ему: хочешь ли быть здоров?
Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає».
Больной отвечал Ему: так, Господи; но не имею человека, который опустил бы меня в купальню, когда возмутится вода; когда же я прихожу, другой уже сходит прежде меня.
Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи».
Иисус говорит ему: встань, возьми постель твою и ходи.
І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу.
И он тотчас выздоровел, и взял постель свою и пошёл. Было же это в день субботний.
Юдеї почали говорити щойно зціленому: «Сьогодні субота, і Закон забороняє носити постіль у руках!»
Посему Иудеи говорили исцелённому: сегодня суббота; не должно тебе брать постели.
Той відповів: «Чоловік, Котрий зцілив мене, сказав: „Візьми постіль свою і ходи”».
Он отвечал им: Кто меня исцелил, Тот мне сказал: «возьми постель твою и ходи».
Тоді вони спитали його: «Хто цей Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль і йти?»
Его спросили: кто Тот Человек, Который сказал тебе: «возьми постель твою и ходи»?
Але зцілений не знав, Хто то був. Оскільки там було багато людей, то Ісус пішов звідти, щоб Його не помітили.
Исцелённый же не знал, кто Он, ибо Иисус скрылся в народе, бывшем на том месте.
Пізніше Ісус знайшов того чоловіка у Храмі й мовив до нього: «Ось ти вже й видужав, тож не гріши більше, аби з тобою чогось гіршого не сталося». І той чоловік пішов.
Потом Иисус встретил его в храме и сказал ему: вот, ты выздоровел; не греши больше, чтобы не случилось с тобою чего хуже.
І він розповів юдеям, що це Ісус зцілив його.
Человек сей пошёл и объявил Иудеям, что исцеливший его есть Иисус.
Через те й стали переслідувати юдеї Ісуса, бо Він усе це робив у суботу.
И стали Иудеи гнать Иисуса и искали убить Его за то, что Он делал такие дела в субботу.
Ісус сказав їм: «Отець Мій працює весь час безперервно, то й Я мушу так працювати».
Иисус же говорил им: Отец Мой доныне делает, и Я делаю.
Через це, ще дужче юдеї захотіли вбити Його. Вони казали: «Він не лише порушив Закон про суботу, а й Бога Отцем Своїм називав, тим самим ставлячи Себе нарівні з Богом».
И ещё более искали убить Его Иудеи за то, что Он не только нарушал субботу, но и Отцом Своим называл Бога, делая Себя равным Богу.
І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить.
На это Иисус сказал: истинно, истинно говорю вам: Сын ничего не может творить Сам от Себя, если не увидит Отца творящего: ибо, что творит Он, то и Сын творит также.
Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся.
Ибо Отец любит Сына и показывает Ему всё, что творит Сам; и покажет Ему дела больше сих, так что вы удивитесь.
Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає.
Ибо, как Отец воскрешает мёртвых и оживляет, так и Сын оживляет, кого хочет.
Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його.
Ибо Отец и не судит никого, но весь суд отдал Сыну,
дабы все чтили Сына, как чтут Отца. Кто не чтит Сына, тот не чтит и Отца, пославшего Его.
Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.
Истинно, истинно говорю вам: слушающий слово Моё и верующий в Пославшего Меня имеет жизнь вечную, и на суд не приходит, но перешёл от смерти в жизнь.
Істинно кажу вам: близький той час, він уже настав, коли померлі почують голос Сина Божого, і всі, хто почує, матимуть життя.
Истинно, истинно говорю вам: наступает время, и настало уже, когда мёртвые услышат глас Сына Божия и, услышав, оживут.
Отець є джерелом життя, і Синові Своєму також дарував таку силу.
Ибо, как Отец имеет жизнь в Самом Себе, так и Сыну дал иметь жизнь в Самом Себе.
Він дав Синові владу бути суддею над людьми, бо Він — Син Людський.
И дал Ему власть производить и суд, потому что Он есть Сын Человеческий.
Не треба дивуватися з того. Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського.
Не дивитесь сему; ибо наступает время, в которое все, находящиеся в гробах, услышат глас Сына Божия;
Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими.
и изыдут творившие добро в воскресение жизни, а делавшие зло — в воскресение осуждения.
Сам Я не можу вдіяти нічого. Суджу Я так, як чую від Бога, і суд Мій справедливий, бо Я не намагаюся робити те, що хочу, а виконую волю Того, Хто Мене послав».
Я ничего не могу творить Сам от Себя. Как слышу, так и сужу, и суд Мой праведен; ибо не ищу Моей воли, но воли пославшего Меня Отца.
«Якщо Я свідчитиму про Себе Сам, то це свідчення не матиме сили.
Если Я свидетельствую Сам о Себе, то свидетельство Моё не есть истинно.
Але є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що саме Його свідчення мають силу.
Есть другой, свидетельствующий о Мне; и Я знаю, что истинно то свидетельство, которым он свидетельствует о Мне.
Ви посилали людей до Іоана, і він підтвердив, що все це правда.
Вы посылали к Иоанну, и он засвидетельствовал об истине.
Та Я не покладаюся на свідчення людей, але нагадую вам про те, чому вчив Іоан про ваше спасіння.
Впрочем, Я не от человека принимаю свидетельство, но говорю это для того, чтобы вы спаслись.
Іоан був наче той світильник, що поки світить, то дає світло, і ви з радістю приймали його якийсь час.
Он был светильник, горящий и светящий; а вы хотели малое время порадоваться при свете его.
Та в Мене Самого є свідоцтво про Себе більше, ніж те, що дав Іоан, бо те, що Отець звелів Мені виконати, і те, що Я роблю зараз, свідчить про Мене і вказує на те, що Отець послав Мене.
Я же имею свидетельство больше Иоаннова: ибо дела, которые Отец дал Мне совершить, самые дела сии, Мною творимые, свидетельствуют о Мне, что Отец послал Меня.
Навіть Отець Мій, Який послав Мене, Сам свідчить про Мене. Ви, люди, ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя, ви не маєте слова Його у своєму серці, бо не вірите у Того, Кого Бог послав.
И пославший Меня Отец Сам засвидетельствовал о Мне. А вы ни гласа Его никогда не слышали, ни лица Его не видели;
и не имеете слова Его, пребывающего в вас, потому что вы не веруете Тому, Которого Он послал.
Ви вивчаєте Святе Писання, бо думаєте, що через нього знайдете вічне життя. Але ж це саме Святе Писання свідчить про Мене!
Исследуйте Писания, ибо вы думаете через них иметь жизнь вечную; а они свидетельствуют о Мне.
Та ви не хочете прийти до Мене, щоб знайти вічне життя.
Но вы не хотите прийти ко Мне, чтобы иметь жизнь.
Але Я знаю вас і знаю, що ви не любите Бога у серці своєму.
но знаю вас: вы не имеете в себе любви к Богу.
Я прийшов до вас в ім’я Отця Свого, та ви не приймаєте Мене, але якщо хтось інший прийде тільки від свого імені, то ви його приймете!
Я пришёл во имя Отца Моего, и не принимаете Меня; а если иной придёт во имя своё, его примете.
Як же ви можете повірити в Мене, коли приймаєте похвалу один від одного, та не шукаєте тієї похвали, що йде від Бога Єдиного?
Как вы можете веровать, когда друг от друга принимаете славу, а славы, которая от Единого Бога, не ищете?
Не думайте, що Я вас звинувачуватиму перед Отцем. Мойсей, на якого ви покладали свої надії, звинуватить вас. Якби ви справді вірили Мойсею, то повірили б і Мені, бо Мойсей писав про Мене.
Не думайте, что Я буду обвинять вас пред Отцом: есть на вас обвинитель Моисей, на которого вы уповаете.
Ибо если бы вы верили Моисею, то поверили бы и Мне, потому что он писал о Мне.