Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Після цього Ісус мандрував по Ґалилеї. Він не хотів йти до Юдеї, бо юдеї намірялися Його вбити.
І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
Тож Його брати сказали Йому: «Тобі слід іти звідси до Юдеї на свято, щоб Твої послідовники могли побачити Твої діла.
Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
Ніхто не тримає в тайні свої вчинки, якщо хоче бути відомий усім людям. Отже, якщо Ти можеш зробити це, то покажи Себе світові».
Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
Його брати говорили це, бо навіть вони самі не вірили в Нього.
Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!
Тоді Ісус мовив до них: «Ще час Мій не настав, але вам годиться будь-який час, щоб піти туди.
Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.
Світ не може ненавидіти вас, а Мене він ненавидить, бо Я кажу людям, що вчинки їхні грішні.
Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
Ви самі йдіть на свято. Я ж туди зараз не піду, бо час Мій іще не настав».
Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
Коли брати Його пішли на свято, Він також пішов, але не відкрито, а таємно.
Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
Юдеї шукали Його на святі, кажучи: «Де Той Чоловік?»
Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
І багато хто поміж собою говорили про Нього в натовпі. Одні казали: «Він — добра Людина» — а інші — «Ні, Він обдурює людей».
І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.
Та ніхто не говорив про Нього відкрито, бо всі боялися юдейських правителів.
Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.
Коли вже настала середина свята, Ісус прийшов до подвір’я Храму і почав навчати.
А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
Юдеї дуже здивувалися. Вони питали: «Звідки цей Чоловік знає так багато, ніколи не вчившись?»
І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
У відповідь Ісус мовив їм: «Те, чого Я навчаю, належить не Мені. Моє вчення йде від Того, Хто послав Мене.
А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
Якщо людина хоче виконати волю Божу, то зрозуміє, звідки йде вчення — від Бога, чи від Мене Самого.
Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
Той, хто говорить від себе самого, намагається здобути славу лише собі. Хто ж прагне здобути славу Тому, Хто послав Його — правдивий, і немає кривди в Ньому.
Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
Хіба Мойсей не дав вам Закон? Та жоден із вас не дотримується його. Чому ви намагаєтеся вбити Мене?»
Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
І натовп озвався: «Чи то біс змусив Тебе втратити глузд? Хто хоче Тебе вбити?»
Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
У відповідь Ісус мовив: «Я здійснив одне чудо у суботу, і ви всі здивовані.
А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
Мойсей дав вам обряд обрізання, але обрізання прийшло від предків ваших, а не від Мойсея. Ви ж інколи обрізаєте немовлят навіть по суботах!
Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
Якщо вже обрізання робите по суботах, щоб не порушити Закону Мойсеєвого, то чому ж гніваєтеся на Мене через те, що Я зцілив людину в суботу?
Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
Не судіть за зовнішніми ознаками, будьте обережні й судіть судом праведним».
Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»
Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити?
Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він — Христос?
Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
Навчаючи у Храмі, Ісус голосно сказав: «Невже ж Ви вважаєте, що знаєте Мене і звідки Я родом? Та Я прийшов не зі Своєї волі, а з волі Того, Хто послав Мене. Він — істинний, але ви Його не знаєте.
Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.
Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов.
Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.
І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
Фарисеї почули, що люди кажуть про Ісуса, і разом з первосвящениками послали Храмову варту схопити Його.
Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
Тоді Ісус сказав: «Люди, Я ще трохи побуду з вами, а потім повернуся до Того, Хто послав Мене!
Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.
Ви шукатимете Мене, та не знайдете, бо не зможете піти туди, де Я буду».
Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»
Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків?
Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його».
Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
Ісус казав це, маючи на увазі Дух Святий, що зійде на тих, хто повірить у Нього. Тоді Дух Святий ще не був дарований людям, бо Ісус іще не був піднесений до Слави Своєї.
Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
Деякі люди з натовпу, почувши ці слова, почали казати: «Цей Чоловік і справді Пророк[29]».
Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
Інші говорили: «Цей Чоловік — Христос». А треті промовляли: «Хіба Христос прийде з Ґалилеї?
Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
Хіба не сказано у Святому Писанні, що Христос — один із Давидових нащадків і прийде Він із Віфлеєма, міста, де Давид жив?»
Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
Так усі люди розділилися, бо мали різні думки про Ісуса.
І роздор виник із-за нього серед народу.
Дехто хотів заарештувати Його, але жоден не наважився навіть пальцем торкнутися Його.
Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
Тож Храмова варта пішла назад до головних священиків і фарисеїв. Ті запитали воїнів: «Чому ж ви не привели Ісуса сюди?»
Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
І воїни відповіли: «Ніхто досі не говорив так, як цей Чоловік!»
Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
Тоді фарисеї сказали їм: «Невже й вас Він зміг обдурити?
Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?
Чи вірить у Нього хтось із правителів та фарисеїв? Ні.
Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
А ці люди, які повірили, не знають Закону, вони прокляті Богом!»
Та проклятий той народ, що закону не знає!»
Серед них був чоловік на ймення Никодим, який і раніше приходив до Ісуса.[30] То він сказав:
Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
«Наш Закон забороняє засуджувати людину, спершу не вислухавши її і не взнавши, що вона вчинила».
«Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
А юдейські лідери відповіли Никодимові: «Чи не із Ґалилеї часом і ти? Вчи Святе Писання, то й побачиш, що не ведеться там про пророка,[31] який приходить з Ґалилеї».
Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»