Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
По дорозі Ісус побачив чоловіка, який був сліпий від народження.
Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.
Учні спитали: «Вчителю, хто згрішив: він сам чи його батьки, бо він народився сліпим?»
Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?»
Ісус тоді відповів: «Ні він, ані батьки його. Він народився сліпим заради того, щоб Бог виявив Свою силу, коли він зцілиться.
«Ані він не згрішив, ані батьки його, — відказав Ісус, — але щоб ділам Божим виявитись на ньому!
Поки ще день, ми маємо виконувати волю Того, Хто послав Мене. Коли ж настане ніч, ніхто не може працювати.
Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, — бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.
Мовивши це, Він сплюнув на землю, тоді змішав слину з землею, помастив цим очі сліпого і сказав: «Йди й умийся в купальні Силоам» (що означає «посланець»). Тож він пішов, умився й повернувся зрячий.
Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.
До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», — що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився — і повернувся зрячим!
Тоді сусіди й усі, хто звик бачити його жебраком, запитали: «Чи не той це чоловік, який сидів тут старцем?»
Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?»
Одні стверджували: «Так, це він!» Інші казали: «Ні, він лише схожий на того!» Він же сам сказав: «Я саме той сліпий».
Одні казали: То він, — інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»
І тоді його запитали: «Як же ти прозрів?»
Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»
На те він відповів: «Чоловік, ім’я Якого Ісус, змішав слину Свою з землею, помазав цим мої очі й мовив до мене: „Іди й умийся в Силоамі”. Я пішов, умився там, після чого й прозрів».
А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився — і прозрів.»
Тоді його запитали: «Де ж той Чоловік?» А він відповів: «Я не знаю».
Вони його тоді питають: «Де він?» — «Не знаю», каже той.
І привели того чоловіка, що раніше був сліпим, до фарисеїв.
Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.
(А відбулося все це, коли Ісус змішав слину з землею, і коли прозрів сліпий, у суботу.)
Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.
І знову фарисеї питали його, як це сталося, що він прозрів. І той відповів: «Він помазав мені очі грязивом, я вмився і зараз бачу».
То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»
Деякі фарисеї почали казати: «Цей Чоловік не від Бога, бо не дотримується Закону про суботу». Та інші сказали: «Чи може грішник чинити такі чудесні діла?» Тож серед них виникла суперечка.
Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.
Тоді вони знову звернулися до сліпого: «Що ти можеш сказати про Чоловіка, Який повернув тобі зір?» І той відповів: «Він — пророк».
І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш — про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»
Та юдейські правителі не вірили, що цей чоловік був сліпим і враз прозрів. Тож покликали його батьків і запитали: «Чи це ваш син — про кого кажете, що він народився сліпим? То як же він став зрячим?»
Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, — аж поки не закликали батьків отого прозрілого.
Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»
Його батьки відповіли: «Ми знаємо, що це наш син, і що народився він сліпим.
Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.
Але ми не знаємо ні як сталося, що він може тепер бачити, ані того Чоловіка, Який повернув йому зір. Запитайте в нього! Він уже достатньо дорослий і може розповісти про себе сам».
А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»
Його батьки сказали так, бо боялися юдейських правителів, які попередньо змовилися, що як хтось визнає Ісуса Христом, то вони того виженуть із синагоги.
Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.
Тому й сказали батьки: «Він уже дорослий. Запитайте в нього!»
Тим то батьки його й казали: Дорослий він, — самого спитайте.
Тоді юдейські правителі вже вдруге покликали чоловіка, який прозрів, і знову звернулися до нього: «Заклинаємо тебе, скажи правду перед Богом. Ми знаємо, що той Чоловік — грішний».
Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік — грішник.»
І він відповів: «Я не знаю, грішний той Чоловік, чи ні. Я знаю лиш одне: я був сліпий, а зараз бачу!»
«Чи грішник він, — озвався він, — я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»
Тоді вони запитали: «Що Він тобі зробив? Як Він повернув тобі зір?»
Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»
«Я ж уже вам розповідав, — відповів він, — але ви не слухали мене! То навіщо ж ви знову хочете почути це? Чи, може, теж хочете стати Його учнями?»
Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»
Тоді, намагаючись образити його, вони сказали: «Це ти Його учень, а ми — Мойсеєві учні.
Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми — Мойсеєві учні!
Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм, та не знаємо, звідки цей Чоловік».
Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»
А прозрілий відповів їм: «Дивина, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він повернув мені зір!
У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.
Ми знаємо, що Бог не слухає того, що кажуть грішники. Він слухає лише благовірних, тих, хто виконує Його волю.
Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить — ось того він вислухує!
Ще ніколи не чувано, щоб хтось дав зір людині, народженій сліпою.
Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.
Якби цей Чоловік не був від Бога, то не зміг би зробити такого».
Був би він не від Бога — нічого не спроможен би був зробити!»
Тоді фарисеї розгнівалися й сказали: «Ти завжди був грішником і народжений увесь у гріху, а тепер намагаєшся повчати нас?» І вони вигнали його з синагоги.
Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
Ісус, почувши, що вони вигнали цього чоловіка з синагоги, знайшов його і мовив: «Чи віриш ти у Сина Людського?»
Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»
Тож прозрілий спитав Його: «А Хто ж Він, Господи? Скажи мені, щоб я міг повірити в Нього».
А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»
Тоді Ісус і каже: «Ти Його вже бачив, це Той, з Ким ти розмовляєш зараз».
Ісус же йому: «Ти бачив його; він — той, хто говорить з тобою.»
«Я вірю, Господи!» — сказав чоловік і впав перед Ним на коліна.
Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому.
Ісус продовжував: «Я прийшов у цей світ судити його: щоб сліпі [35] прозріли, а ті, хто вважають, що вони зрячі, осліпли».
І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, — сліпими стали.»
Дехто з фарисеїв, які були з Ним, почувши це, мовили: «Невже Ти маєш на увазі, що ми сліпі?»
Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»