Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
У церкві в Антиохії були деякі пророки й учителі: Варнава, Симеон, якого ще називали Ніґером, Луцій з Киринеї, Манаїл, який зростав разом з Іродом-тетрархом,[34] та Савл.
В Антиохии, в тамошней церкви, были некоторые пророки и учители: Варнава, и Симеон, называемый Нигер, и Луций Киринеянин, и Манаил, совоспитанник Ирода четвертовластника, и Савл.
Одного разу, коли вони служили Господу й постилися, Дух Святий промовив до них: «Відділіть Мені Варнаву і Савла для справи, на яку Я їх обрав».
Когда они служили Господу и постились, Дух Святой сказал: отделите Мне Варнаву и Савла на дело, к которому Я призвал их.
Тож після поста і молитви, апостоли й учителі поклали руки на Варнаву й Савла і вирядили їх у дорогу.
Тогда они, совершив пост и молитву и возложив на них руки, отпустили их.
Послані Духом Святим, вони вирушили до Селевкії, звідки відпливли на Кіпр.
Сии, быв посланы Духом Святым, пришли в Селевкию, а оттуда отплыли в Кипр;
Опинившись у Саламині, вони проповідували Слово Боже в юдейських синагогах. Їм допомагав Іоан Марко.
и, быв в Саламине, проповедовали слово Божие в синагогах Иудейских; имели же при себе и Иоанна для служения.
Вони перетнули весь острів аж до Пафоса, там зустріли ворожбита і лжепророка, юдея, якого звали Вар-Ісус.
Пройдя весь остров до Пафа, нашли они некоторого волхва, лжепророка, Иудеянина, именем Вариисуса,
Він був при губернаторі Сергії Павлі, чоловікові розумному. Той послав по Варнаву й Савла, бо хотів почути Слово Боже.
который находился с проконсулом Сергием Павлом, мужем разумным. Сей, призвав Варнаву и Савла, пожелал услышать слово Божие.
Але проти них виступив Елімас-ворожбит (так перекладається його ім’я). Він намагався відвернути губернатора від віри в Ісуса.
А Елима волхв (ибо то значит имя его) противился им, стараясь отвратить проконсула от веры.
Тоді Савл, якого також звали Павлом, сповнений Духа Святого, поглянув пильно на Елімаса й сказав:
Но Савл, он же и Павел, исполнившись Духа Святого и устремив на него взор,
«Ти повен усіляких підступів і лихого лукавства! Ти син диявола, і ворог усього доброго! Чи припиниш ти коли-небудь удавати брехню за істини Господні?
сказал: о, исполненный всякого коварства и всякого злодейства, сын диавола, враг всякой правды! перестанешь ли ты совращать с прямых путей Господних?
Тож слухай! Господь торкнеться тебе і ти осліпнеш й певний час не бачитимеш сонця».
Тієї ж миті глибока темрява накрила Елімасові очі, і він почав ходити безпорадно кругами, намагаючись знайти когось, хто повів би його за руку.
Тієї ж миті глибока темрява накрила Елімасові очі, і він почав ходити безпорадно кругами, намагаючись знайти когось, хто повів би його за руку.
И ныне вот, рука Господня на тебя: ты будешь слеп и не увидишь солнца до времени. И вдруг напал на него мрак и тьма, и он, обращаясь туда и сюда, искал вожатого.
Побачивши, що сталося, губернатор здивувався науці Господній і повірив.
Тогда проконсул, увидев происшедшее, уверовал, дивясь учению Господню.
Павло з супутниками відпливли з Пафоса й прибули до Перґи Памфилійської. Іоан Марко залишив їх і повернувся до Єрусалиму.
Отплыв из Пафа, Павел и бывшие при нём прибыли в Пергию, в Памфилии. Но Иоанн, отделившись от них, возвратился в Иерусалим.
А вони вирушили далі з Перґи до Антиохії Пісідійської. У суботу Павло й Варнава прийшли до синагоги й сіли там.
Они же, проходя от Пергии, прибыли в Антиохию Писидийскую и, войдя в синагогу в день субботний, сели.
Після читання Закону Мойсея й книг пророків старші синагоги послали по них, переказуючи: «Браття, якщо маєте ви слова підтримки до людей, то кажіть, будь ласка».
После чтения закона и пророков, начальники синагоги послали сказать им: мужи братия! если у вас есть слово наставления к народу, говорите.
Тоді Павло встав, подав знака рукою і промовив: «Народе ізраїльський і ви, погани, які поклоняються істинному Богу, слухайте.
Павел, встав и дав знак рукою, сказал: мужи Израильтяне и боящиеся Бога! послушайте.
Бог народу ізраїльського обрав наших предків і звеличив їх під час перебування в землях Єгипетських, та Своєю всемогутньою рукою Він вивів їх із тієї країни.
Бог народа сего избрал отцов наших и возвысил сей народ во время пребывания в земле Египетской, и мышцею вознесённою вывел их из неё,
Протягом добрих сорока років Він терпів наш народ у пустелі.
и около сорока лет времени питал их в пустыне.
Він знищив сім народів у країні Ханаанській, а землі їхні віддав у володіння ізраїльському народові на чотириста п’ятдесят років.
И, истребив семь народов в земле Ханаанской, разделил им в наследие землю их.
А після цього Бог дав нашому народові суддів аж до часів пророка Самуїла.
И после сего, около четырёхсот пятидесяти лет, давал им судей до пророка Самуила.
Після цього ізраїльтяни попросили дати їм царя. Бог дав їм Саула, сина Кіша з роду Веніаминового, який правив близько сорока років.
Потом просили они царя, и Бог дал им Саула, сына Кисова, мужа из колена Вениаминова. Так прошло лет сорок.
Після його зміщення Бог підніс Давида, щоб той був їхнім царем. Бог так говорив про нього: „Давид, син Єссея — такий чоловік, який Мені подобається. Він робитиме все, що Я бажатиму від нього”.
Отринув его, поставил им царём Давида, о котором и сказал, свидетельствуя: «нашёл Я мужа по сердцу Моему, Давида, сына Иессеева, который исполнит все хотения Мои».
З його, Давидового, роду Бог, як і обіцяв, привів до Ізраїлю Спасителя Ісуса.
Из его-то потомства Бог по обетованию воздвиг Израилю Спасителя Иисуса.
А ще перед Його приходом Іоан проголосив для всіх людей ізраїльських хрещення на покаяння.
Перед самым явлением Его Иоанн проповедовал крещение покаяния всему народу Израильскому.
Завершивши свою справу, Іоан сказав: „Ким ви мене вважаєте? Я — не Христос.[35] Але Тому, Хто прийде за мною, я не гідний навіть розв’язати ременці Його сандалій”.
При окончании же поприща своего Иоанн говорил: «за кого почитаете вы меня? я не тот; но вот, идёт за мною, у Которого я недостоин развязать обувь на ногах».
Браття, сини Авраамового роду, і ви, погани, які поклоняються Богу, це ж до нас звернене те Послання про спасіння.
Мужи братия, дети рода Авраамова, и боящиеся Бога между вами! вам послано слово спасения сего.
Мешканці Єрусалиму та їхні правителі не впізнали Христа, й засудили Його. Тим самим справдилися слова пророків, котрі читають щосуботи.
Ибо жители Иерусалима и начальники их, не узнав Его и осудив, исполнили слова пророческие, читаемые каждую субботу,
І хоч вони не могли знайти ніяких підстав для винесення смертного вироку, вони попросили Пилата вбити Ісуса.
и, не найдя в Нём никакой вины, достойной смерти, просили Пилата убить Его.
Виконавши все, що було про Нього сказане у Святому Писанні, вони зняли Його з хреста й поклали в могилу.
Когда же исполнили всё написанное о Нём, то, сняв с древа, положили Его во гроб.
Протягом багатьох днів з’являвся Він тим, хто супроводжував Його в мандрах з Ґалилеї до Єрусалиму. І сьогодні вони — Його свідки нашому народу.
Он в продолжение многих дней являлся тем, которые вышли с Ним из Галилеи в Иерусалим и которые ныне суть свидетели Его перед народом.
Ми оповідаємо вам Благовість: те, що Бог обіцяв нашим предкам, Він здійснив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса з мертвих. Ось що написано в другому Псалмі:
„Ти Мій Син; Сьогодні Я став Твоїм Батьком”.
„Ти Мій Син; Сьогодні Я став Твоїм Батьком”.
И мы благовествуем вам, что обетование, данное отцам, Бог исполнил нам, детям их, воскресив Иисуса,
как и во втором псалме написано: «Ты Сын Мой: Я ныне родил Тебя».
І як Бог воскресив Його з мертвих, щоб Він ніколи не повернувся у тлін, то сказав так:
„Я дам вам святе й вірне благословіння, яке обіцяв Давидові”.
„Я дам вам святе й вірне благословіння, яке обіцяв Давидові”.
А что воскресил Его из мёртвых, так что Он уже не обратится в тление, о сём сказал так: «Я дам вам милости, обещанные Давиду, верно».
Також і в іншому місці Він сказав:
„Ти не даси Своєму Святому зазнати тління”.
„Ти не даси Своєму Святому зазнати тління”.
Посему и в другом месте говорит: «не дашь Святому Твоему увидеть тление».
Адже Давид служив волі Божій свого часу, а потім помер. Він був похований зі своїми предками, й зазнав тління.
Давид, в своё время послужив изволению Божию, почил, и приложился к отцам своим, и увидел тление;
А той, Кого Бог воскресив із мертвих, тління не зазнав.
а Тот, Которого Бог воскресил, не увидел тления.
Тож, браття, ви мусите знати, що через Нього дано вам прощення гріхів, і через Нього кожен, хто вірить, буде виправданий від усього, від чого не міг виправдатися через Закон Мойсея.
Итак, да будет известно вам, мужи братия, что ради Него возвещается вам прощение грехов;
и во всём, в чём вы не могли оправдаться законом Моисеевым, оправдывается Им всякий верующий.
Отже, пильнуйте, щоб із вами не сталося того, про що писали пророки:
Берегитесь же, чтобы не пришло на вас сказанное у пророков:
„Слухайте, ви, хто сумніваються, дивуйтеся і гиньте, бо в ваші дні таке Я роблю, у що ви ніколи не повірите, навіть якби вам хтось розповів”».
«смотрите, презрители, подивитесь и исчезните; ибо Я делаю дело во дни ваши, дело, которому не поверили бы вы, если бы кто рассказывал вам».
Коли Павло й Варнава йшли з синагоги, люди почали просити їх, щоб наступної суботи вони знову прийшли й розповіли їм більше про все це.
При выходе их из Иудейской синагоги язычники просили их говорить о том же в следующую субботу.
А коли з синагоги всі розійшлися, то чимало юдеїв і побожних новонавернених у юдаїзм подалися за Павлом і Варнавою. Апостоли розмовляли з ними й переконували їх не полишати віри в Божу милість.
Когда же собрание было распущено, то многие Иудеи и чтители Бога, обращённые из язычников, последовали за Павлом и Варнавою, которые, беседуя с ними, убеждали их пребывать в благодати Божией.
Наступної суботи мало не все місто зійшлося послухати Слово Господа.
В следующую субботу почти весь город собрался слушать слово Божие.
Коли юдеї побачили юрмиська людей, серця їхні сповнилися заздрощів. Вони почали сперечатися з Павлом і ображати його.
Но Иудеи, увидев народ, исполнились зависти и, противореча и злословя, сопротивлялись тому, что говорил Павел.
А Павло та Варнава відважно промовляли: «Так було необхідно, щоб Слово Боже спершу було звернене до вас. Але ж ви відштовхнули його, вирішивши, що не гідні вічного життя. Тож ми й звертаємося до поган.
Тогда Павел и Варнава с дерзновением сказали: вам первым надлежало быть проповедану слову Божию, но как вы отвергаете его и сами себя делаете недостойными вечной жизни, то вот, мы обращаемся к язычникам.
Так наказував нам Господь:
„Я зробив Тебе світлом для поган, щоб Ти міг нести спасіння у всі кінці землі”».
„Я зробив Тебе світлом для поган, щоб Ти міг нести спасіння у всі кінці землі”».
Ибо так заповедал нам Господь: «Я положил Тебя во свет язычникам, чтобы Ты был во спасение до края земли».
Почувши це, погани зраділи й почали славили Слово Господнє. І ті, кому було призначене життя вічне, повірили.
Язычники, слыша это, радовались и прославляли слово Господне, и уверовали все, которые были предуставлены к вечной жизни.
Слово Господнє поширювалося по всіх навколишніх землях.
И слово Господне распространялось по всей стране.
Але юдеї підбурили впливових побожних жінок і найважливіших людей міста, і ті почали переслідування проти Павла та Варнави, й вигнали їх з цих земель.
Но Иудеи, подстрекнув набожных и почётных женщин и первых в городе людей, воздвигли гонение на Павла и Варнаву и изгнали их из своих пределов.
Тоді апостоли обтрусили порох зі своїх ніг проти цих людей [36] і вирушили в Іконію.
Они же, отрясши на них прах от ног своих, пошли в Иконию.