Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.
А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.
Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.
Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.
Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.
І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.
І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.
Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.
А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.
Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.
І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?
Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?
Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?
Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:
Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»
партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,
Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,
юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»
Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»
А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».
Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»
Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!
Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.
Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.
„В останні дні, — говорить Бог, — Я проллю Мій Дух на всіх людей, і ваші сини і дочки будуть пророкувати, а ваші юнаки бачимуть з’яви, старим же снитимуться сни.
— І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.
Так, у ті дні Я проллю Дух Мій на слуг Моїх: чоловіків і жінок — і ті почнуть пророкувати.
І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.
Знамення покажу Я в Небесах, і знаки різні на землі: кров і вогонь, і клуби диму.
І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.
Сонце стане темним, а місяць — кривавим у переддень великого і славного приходу Господа.
Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.
Та кожен, хто вірить у Господа,[3] буде помилуваний”.
А кожний, хто призве ім'я Господнє, той спасеться.
Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.
Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —
Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.
отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;
Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.
його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.
Адже ще Давид говорив про Нього:
„Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.
„Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.
Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.
Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.
Ти відкрив мені дороги життя. Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».
Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.
«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.
Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.
Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.[6]
Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:
„Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.
„Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.
він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.
Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.
Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.
Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.
Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.
Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:
„Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.
„Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.
Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,
поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.
Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»
Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли.»
Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»
Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»
Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.
Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.
Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».
Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»
І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!»
І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»
Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.
Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом [8] і молилися разом.
Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.
Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли.
І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного.
Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.
Щодня вони всім товариством зустрічалися в Храмі. В вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями.
Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;