Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.
Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.
Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.
І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.
І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.
І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.
У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.
А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.
Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.
Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?
Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?
Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?
Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?
Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»
Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,
Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,
юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!
Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»
Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?
А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».
Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.
Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!
А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!
Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.
Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.
„В останні дні, — говорить Бог, — Я проллю Мій Дух на всіх людей, і ваші сини і дочки будуть пророкувати, а ваші юнаки бачимуть з’яви, старим же снитимуться сни.
І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.
Так, у ті дні Я проллю Дух Мій на слуг Моїх: чоловіків і жінок — і ті почнуть пророкувати.
І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.
Знамення покажу Я в Небесах, і знаки різні на землі: кров і вогонь, і клуби диму.
І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.
Сонце стане темним, а місяць — кривавим у переддень великого і славного приходу Господа.
Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!
Та кожен, хто вірить у Господа,[3] буде помилуваний”.
І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!
Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.
Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,
Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.
Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;
Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.
та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.
Адже ще Давид говорив про Нього:
„Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.
„Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.
Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.
І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.
Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.
Ти відкрив мені дороги життя. Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».
Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!
«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.
Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.
Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.[6]
Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,
Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:
„Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.
„Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.
він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.
Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.
Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.
Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.
Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:
„Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.
„Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.
Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,
доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!
Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»
Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!
Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»
Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?
Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.
А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!
Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».
Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!
І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!»
Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!
Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.
Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.
Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом [8] і молилися разом.
Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.
Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли.
І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].
Всі віруючі були разом і ділилися всім, що мали.
А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.
Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного.
Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.
Щодня вони всім товариством зустрічалися в Храмі. В вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями.
І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,