Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
King James Bible
Попрощавшись із старійшинами, ми попливли прямим курсом на острів Кос, наступного дня на Родос, а звідти вирушили у Патару.
Paul's Journey to Jerusalem
And it came to pass, that after we were gotten from them, and had launched, we came with a straight course unto Coos, and the day following unto Rhodes, and from thence unto Patara:
And it came to pass, that after we were gotten from them, and had launched, we came with a straight course unto Coos, and the day following unto Rhodes, and from thence unto Patara:
Там ми зійшли на борт корабля, який прямував до Фінікії.
And finding a ship sailing over unto Phenicia, we went aboard, and set forth.
Ми залишили по лівому борту Кіпр і попливли до Сирії. Ми пристали в Тирі, тому що там нам треба було розвантажити корабель.
Now when we had discovered Cyprus, we left it on the left hand, and sailed into Syria, and landed at Tyre: for there the ship was to unlade her burden.
У тому місті ми знайшли Ісусових учнів і залишалися з ними протягом семи діб. Вони застерігали Павла, щоб той не ходив до Єрусалиму, бо Дух Святий попередив їх.
And finding disciples, we tarried there seven days: who said to Paul through the Spirit, that he should not go up to Jerusalem.
Як час наш там вийшов, вирушили ми далі. Всі віруючі з жінками своїми й дітьми пішли проводжати нас аж за місто. І там на березі стали ми на коліна й молилися.
And when we had accomplished those days, we departed and went our way; and they all brought us on our way, with wives and children, till we were out of the city: and we kneeled down on the shore, and prayed.
З усіма попрощавшись, ми сіли на корабель, а вони розійшлися по домівках.
And when we had taken our leave one of another, we took ship; and they returned home again.
З Тира ми продовжили нашу подорож і пристали до берега у Птолемаїді. Привітавши братів, ми пробули з ними цілий день.
And when we had finished our course from Tyre, we came to Ptolemais, and saluted the brethren, and abode with them one day.
Наступного дня, вирушивши в путь, дісталися ми до Кесарії. Коли ми прийшли до оселі проповідника Благовісті Пилипа, одного з сімох обраних на особливу службу, [55] то в нього й зупинилися.
Philip the Evangelist
And the next day we that were of Paul's company departed, and came unto Caesarea: and we entered into the house of Philip the evangelist, which was one of the seven; and abode with him.
And the next day we that were of Paul's company departed, and came unto Caesarea: and we entered into the house of Philip the evangelist, which was one of the seven; and abode with him.
В нього були чотири незаміжні дочки, які мали дар пророкування.
And the same man had four daughters, virgins, which did prophesy.
Через кілька днів прийшов туди пророк на ім’я Аґав із Юдеї.
And as we tarried there many days, there came down from Judaea a certain prophet, named Agabus.
Підійшовши до нас, він узяв пасок Павла, зв’язав собі руки й ноги і сказав: «Ось що каже Святий Дух: „Отак юдеї у Єрусалимі зв’яжуть чоловіка, якому належить цей пасок. Вони видадуть його поганам”».
And when he was come unto us, he took Paul's girdle, and bound his own hands and feet, and said, Thus saith the Holy Ghost, So shall the Jews at Jerusalem bind the man that owneth this girdle, and shall deliver him into the hands of the Gentiles.
Почувши це, і ми, і всі люди, які зібралися, почали благати Павла не йти до Єрусалиму.
And when we heard these things, both we, and they of that place, besought him not to go up to Jerusalem.
На те Павло відповів: «Що ви робите, навіщо плачете, надриваючи моє серце? Я ж готовий не тільки бути зв’язаним, а й життя віддати в Єрусалимі за Господа Ісуса!»
Then Paul answered, What mean ye to weep and to break mine heart? for I am ready not to be bound only, but also to die at Jerusalem for the name of the Lord Jesus.
Переконати його було неможливо, то ми й перестали вмовляти, сказавши: «Нехай буде воля Господня».
And when he would not be persuaded, we ceased, saying, The will of the Lord be done.
Згодом ми зібралися й подалися до Єрусалиму.
And after those days we took up our carriages, and went up to Jerusalem.
Дехто з Ісусових учнів із Кесарії пішли з нами й привели нас до Мнасона, в якого ми мали зупинитися. Це був чоловік з Кіпру, один з перших послідовників Христа.
There went with us also certain of the disciples of Caesarea, and brought with them one Mnason of Cyprus, an old disciple, with whom we should lodge.
Коли прибули ми до Єрусалиму, брати і сестри радо привітали нас.
Paul's Arrival at Jerusalem
And when we were come to Jerusalem, the brethren received us gladly.
And when we were come to Jerusalem, the brethren received us gladly.
Наступного дня Павло і всі ми пішли до Якова, де зібралися всі старійшини.
And the day following Paul went in with us unto James; and all the elders were present.
Він привітав їх і докладно розповів про те, що зробив Бог через його служіння серед поган.
And when he had saluted them, he declared particularly what things God had wrought among the Gentiles by his ministry.
Почувши Павлову розповідь, старійшини хвалили Бога й сказали Павлові: «Брате, ти бачиш, як багато тисяч юдеїв повірило в Ісуса, і всі вони старанно дотримуються Закону Мойсея.
And when they heard it, they glorified the Lord, and said unto him, Thou seest, brother, how many thousands of Jews there are which believe; and they are all zealous of the law:
Їм розповідали, що ти вчиш усіх юдеїв, які живуть серед поган, не слідувати Мойсеєвому вченню, що навчаєш не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв народу нашого.
And they are informed of thee, that thou teachest all the Jews which are among the Gentiles to forsake Moses, saying that they ought not to circumcise their children, neither to walk after the customs.
Як же бути? Вони напевне дізнаються, що ти прийшов.
What is it therefore? the multitude must needs come together: for they will hear that thou art come.
Тож зроби так, як ми тобі радимо. Серед нас є чотири чоловіки, які дали обітницю [56] Богу.
Do therefore this that we say to thee: We have four men which have a vow on them;
Візьми та пройди з ними обряд очищення,[57] заплати за них, щоб могли вони поголити голови.[58] Тоді всі дізнаються, що неправдиві чутки про тебе, і що ти якраз дотримуєшся Закону Мойсея.
Them take, and purify thyself with them, and be at charges with them, that they may shave their heads: and all may know that those things, whereof they were informed concerning thee, are nothing; but that thou thyself also walkest orderly, and keepest the law.
А щодо віруючих поган, то ми надіслали їм листа з таким закликом:
„Утримуйтеся від їжі, що була принесена в жертву бовванам, від крові та м’яса задушених тварин і від розпусти”».
„Утримуйтеся від їжі, що була принесена в жертву бовванам, від крові та м’яса задушених тварин і від розпусти”».
As touching the Gentiles which believe, we have written and concluded that they observe no such thing, save only that they keep themselves from things offered to idols, and from blood, and from strangled, and from fornication.
Тоді Павло взяв з собою тих чоловіків і наступного дня пройшов з ними обряд очищення. Потім він пішов у Храм, щоб оголосити, коли скінчаться дні очищення і коли за кожного з них буде принесено пожертву.
Then Paul took the men, and the next day purifying himself with them entered into the temple, to signify the accomplishment of the days of purification, until that an offering should be offered for every one of them.
По закінченні тих семи днів, деякі юдеї з Малої Азії побачили його в Храмі. Вони підбурили увесь натовп й схопили його,
Paul Seized in the Temple
And when the seven days were almost ended, the Jews which were of Asia, when they saw him in the temple, stirred up all the people, and laid hands on him,
And when the seven days were almost ended, the Jews which were of Asia, when they saw him in the temple, stirred up all the people, and laid hands on him,
вигукуючи: «Народ ізраїльський, допоможи нам! Це той чоловік, який навчає всіх і повсюди виступає проти Закону Мойсея, нашого народу і Храму Божого. А тепер він навіть привів у Храм поган, і тим осквернив святе місце».
Crying out, Men of Israel, help: This is the man, that teacheth all men every where against the people, and the law, and this place: and further brought Greeks also into the temple, and hath polluted this holy place.
Бо перед тим вони бачили Павла з Трохимом із Ефеса й подумали, що Павло привів його в Храм.
(For they had seen before with him in the city Trophimus an Ephesian, whom they supposed that Paul had brought into the temple.)
Усе місто збурилося, і звідусіль збігалися люди. Схопивши Павла, вони витягли його з Храму й негайно зачинили браму.
And all the city was moved, and the people ran together: and they took Paul, and drew him out of the temple: and forthwith the doors were shut.
У той час, коли юдеї намагалися вбити Павла, до командира римської армії, розташованної в Єрусалимі, дійшла звістка про те, що все місто було охоплене заколотом.
And as they went about to kill him, tidings came unto the chief captain of the band, that all Jerusalem was in an uproar.
Він негайно взяв кілька воїнів та офіцерів [59] і побіг туди. Побачивши командира і його солдатів, юдеї перестали бити Павла.
Who immediately took soldiers and centurions, and ran down unto them: and when they saw the chief captain and the soldiers, they left beating of Paul.
Командир підійшов до Павла й заарештував його, наказавши воїнам зв’язати його двома ланцюгами. Потім він запитав Павла, хто він такий і що вчинив.
Then the chief captain came near, and took him, and commanded him to be bound with two chains; and demanded who he was, and what he had done.
З натовпу одні люди вигукували одне, інші — інше. І оскільки командир не міг з’ясувати через безладдя, що таки насправді трапилося, то наказав відвести Павла до фортеці.
And some cried one thing, some another, among the multitude: and when he could not know the certainty for the tumult, he commanded him to be carried into the castle.
Коли Павло підійшов до сходів, воїни змушені були його нести, щоб захистити від розлюченого натовпу.
And when he came upon the stairs, so it was, that he was borne of the soldiers for the violence of the people.
Юрба йшла за ними, вигукуючи: «Смерть йому!»
For the multitude of the people followed after, crying, Away with him.
Коли вони майже завели його до фортеці, Павло звернувся до командира зі словами: «Чи можна вам щось сказати?»
Командир промовив: «Ти говориш грецькою?
Командир промовив: «Ти говориш грецькою?
Paul Speaks to the People
And as Paul was to be led into the castle, he said unto the chief captain, May I speak unto thee? Who said, Canst thou speak Greek?
And as Paul was to be led into the castle, he said unto the chief captain, May I speak unto thee? Who said, Canst thou speak Greek?
Чи ти не той єгиптянин, який нещодавно вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі розбійників?»
Art not thou that Egyptian, which before these days madest an uproar, and leddest out into the wilderness four thousand men that were murderers?
Павло відповів: «Я юдей із Тарса в Кілікії, громадянин славного міста. Прошу тебе, дай мені можливість поговорити з народом».
But Paul said, I am a man which am a Jew of Tarsus, a city in Cilicia, a citizen of no mean city: and, I beseech thee, suffer me to speak unto the people.
І коли той дав дозвіл, Павло став на сходах і зробив знак рукою людям. Після того юрба заспокоїлась, і він звернувся до них арамійською мовою.
And when he had given him licence, Paul stood on the stairs, and beckoned with the hand unto the people. And when there was made a great silence, he spake unto them in the Hebrew tongue, saying,