Сучасний переклад

Darby Bible Translation

Павло подивився на членів Синедріону і сказав: «Браття, досі я жив перед Богом із чистою совістю і завжди робив тільки те, що вважав праведним».

1

Paul Before the Sanhedrin

And Paul, fixing his eyes on the council, said, Brethren, I have walked in all good conscience with God unto this day.

2

Первосвященик Ананія [63] звелів тим, хто стояв поруч із Павлом, ударити його по губах.

2

But the high priest Ananias ordered those standing by him to smite his mouth.

3

Тоді Павло сказав йому: «Бог покарає тебе! Ти, неначе брудна стіна, яку побілили, аби приховати гидоту. Хіба не на те тебе тут посаджено, щоб ти судив мене за Законом Мойсея? А ти всупереч Закону наказуєш, щоб мене били».

3

Then Paul said to him, God will smite thee, whited wall. And *thou*, dost thou sit judging me according to the law, and breaking the law commandest me to be smitten?

4

Ті, хто стояли поруч із Павлом, вигукнули: «Як ти наважився образити Божого первосвященика?»

4

And those that stood by said, Dost thou rail against the high priest of God?

5

Та Павло відповів: «Браття, я не знав, що то є первосвященик. Адже сказано: „Не говори погано про правителя народу твого”».

5

And Paul said, I was not conscious, brethren, that he was high priest; for it is written, Thou shalt not speak evilly of the ruler of thy people.

6

Коли Павло зрозумів, що частина присутніх — саддукеї, а ще частина — фарисеї, він вигукнув до членів Синедріону: «Браття, я сам із фарисеїв, син фарисея! А судять мене за те, що маю надію на воскресіння із мертвих».

6

But Paul, knowing that the one part [of them] were of the Sadducees and the other of the Pharisees, cried out in the council, Brethren, *I* am a Pharisee, son of Pharisees: *I* am judged concerning the hope and resurrection of [the] dead.

7

І коли він сказав це, то виникла незгода між фарисеями та саддукеями, і громада розділилася.

7

And when he had spoken this, there was a tumult of the Pharisees and the Sadducees, and the multitude was divided.

8

(Саддукеї не визнають ні воскресіння, ні Ангелів, ні духів, а фарисеї в усе це вірять).

8

For Sadducees say there is no resurrection, nor angel, nor spirit; but Pharisees confess both of them.

9

Здійнявся страшенний галас, і деякі фарисейські книжники підвелися й гаряче почали сперечатися. Вони твердили: «Ми не бачимо, щоб чоловік цей зробив щось лихе. Може й справді дух чи Ангел говорив до нього».

9

And there was a great clamour, and the scribes of the Pharisees' part rising up contended, saying, We find nothing evil in this man; and if a spirit has spoken to him, or an angel ...

10

Суперечка ставала все запеклішою і згодом переросла в бійку. Тоді командир злякався, що Павла можуть роздерти на шматки, і наказав воїнам спуститися й відвести його до фортеці.

10

And a great tumult having arisen, the chiliarch, fearing lest Paul should have been torn in pieces by them, commanded the troop to come down and take him by force from the midst of them, and to bring [him] into the fortress.

11

Наступної ночі прийшов до Павла Господь і сказав: «Будь мужнім. Бо так, як свідчив ти про Мене в Єрусалимі, так само мусиш свідчити і в Римі».

11

But the following night the Lord stood by him, and said, Be of good courage; for as thou hast testified the things concerning me at Jerusalem, so thou must bear witness at Rome also.

12

Наступного ранку, юдеї змовились і заприсягнулися, що не будуть ні їсти, ні пити, доки не вб’ють Павла.

12

The Plot to Kill Paul

And when it was day, the Jews, having banded together, put themselves under a curse, saying that they would neither eat nor drink till they should kill Paul.

13

Тих, хто брав участь у змові було понад сорок чоловік.

13

And they were more than forty who had joined together in this oath;

14

Вони пішли до головних священиків і старійшин й сказали: «Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.

14

and they went to the chief priests and elders, and said, We have cursed ourselves with a curse to taste nothing until we kill Paul.

15

Отож ви й Синедріон пошліть запит до командира. Нехай знову приведуть Павла сюди, ніби для того, щоб іще раз розглянути справу більш детально, а ми підготуємось і вб’ємо його ще до того, як його сюди доставлять».

15

Now therefore do ye with the council make a representation to the chiliarch so that he may bring him down to you, as about to determine more precisely what concerns him, and we, before he draws near, are ready to kill him.

16

Але син Павлової сестри, почувши про цю змову, пробрався до фортеці та й розказав про все Павлові.

16

But Paul's sister's son, having heard of the lying in wait, came and entered into the fortress and reported [it] to Paul.

17

Павло покликав одного з офіцерів і сказав: «Відведи цього юнака до начальника, він має щось йому розповісти».

17

And Paul, having called one of the centurions, said, Take this youth to the chiliarch, for he has something to report to him.

18

Той узяв хлопця й, відвівши його до начальника, сказав: «Ув’язнений Павло покликав мене й попросив, щоб я привів цього юнака до тебе, бо він хоче тобі щось розповісти».

18

He therefore, having taken him with [him], led him to the chiliarch, and says, The prisoner Paul called me to [him] and asked me to lead this youth to thee, who has something to say to thee.

19

Начальник узяв хлопця за руку і, відвівши убік, запитав: «Що ти хотів розповісти мені?»

19

And the chiliarch having taken him by the hand, and having gone apart in private, inquired, What is it that thou hast to report to me?

20

Тоді юнак сказав: «Юдеї змовилися, що проситимуть тебе привести завтра Павла до Синедріону, буцімто для того, щоб вони розглянули його справу уважніше.

20

And he said, The Jews have agreed together to make a request to thee, that thou mayest bring Paul down to-morrow into the council, as about to inquire something more precise concerning him.

21

Але не дай їм себе переконати, бо більше сорока чоловік будуть чекати на нього в засідці. Вони поклялися не їсти й не пити, доки не вб’ють Павла. І тепер вони вже напоготові, тільки й чекають твоєї згоди».

21

Do not thou then be persuaded by them, for there lie in wait for him of them more than forty men, who have put themselves under a curse neither to eat nor drink till they kill him; and now they are ready waiting the promise from thee.

22

Начальник відпустив юнака, застерігши: «Гляди, нікому не кажи, що ти попередив мене про це».

22

The chiliarch then dismissed the youth, commanding [him], Utter to no one that thou hast represented these things to me.

23

Потім він покликав двох своїх офіцерів [64] і наказав: «О дев’ятій годині вечора ми вирушаємо до Кесарії. Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті списоносців,

23

Paul Sent to Felix at Caesarea

And having called to [him] certain two of the centurions, he said, Prepare two hundred soldiers that they may go as far as Caesarea, and seventy horsemen, and two hundred light-armed footmen, for the third hour of the night.

24

а також коней для Павла, аби перепровадити його живим до правителя Фелікса».

24

And [he ordered them] to provide beasts, that they might set Paul on them and carry [him] safe through to Felix the governor,

25

Він написав Феліксу такого листа:

25

having written a letter, couched in this form:

26

«Клавдій Лісій шле вітання вельмишановному правителю Феліксові.

26

Claudius Lysias to the most excellent governor Felix, greeting.

27

Юдеї схопили цього чоловіка і мало його не вбили, але дізнавшись, що він є римським громадянином, я з воїнами прийшов і врятував його.

27

This man, having been taken by the Jews, and being about to be killed by them, I came up with the military and took out [of their hands], having learned that he was a Roman.

28

Оскільки я хотів дізнатися, з якої саме причини його звинувачують, то й відвів його до юдейського Синедріону.

28

And desiring to know the charge on which they accused him, I brought him down to their council;

29

Я з’ясував, що їх звинувачення пов’язані зі спірними питаннями про їхній Закон. За цим чоловіком немає провини, яка б вимагала смерті або ув’язнення.

29

whom I found to be accused of questions of their law, but to have no charge laid against him [making him] worthy of death or of bonds.

30

Коли ж мене повідомили, що проти цього чоловіка готується змова, то я одразу ж направив його до тебе й наказав, щоб ті, хто його звинувачує, зробили це в твоїй присутності».

30

But having received information of a plot about to be put in execution against the man [by the Jews], I have immediately sent him to thee, commanding also his accusers to say before thee the things that are against him. [Farewell.]

31

І воїни виконали наказ. Вони взяли Павла і вночі привели його в Антипатриду.

31

The soldiers therefore, according to what was ordered them, took Paul and brought him by night to Antipatris,

32

Наступного дня вершники залишилися із Павлом і супроводжували його до Кесарії, а решта повернулася до фортеці.

32

and on the morrow, having left the horsemen to go with him, returned to the fortress.

33

Коли вершники прибули до Кесарії, вони віддали листа правителю Феліксу й передали йому Павла.

33

And these, having entered into Caesarea, and given up the letter to the governor, presented Paul also to him.

34

Той прочитав листа й запитав Павла, з якої він провінції. І дізнавшись, що той із Кілікії, сказав:

34

And having read [it], and asked of what eparchy he was, and learned that [he was] of Cilicia,

35

«Я вислухаю тебе в присутності тих, хто тебе звинувачує». Він наказав стерегти Павла в палаці Ірода.

35

he said, I will hear thee fully when thine accusers also are arrived. And he commanded him to be kept in Herod's praetorium.

Паралельне читання

Сучасний переклад

Darby Bible Translation

Дії 23

Acts 23