Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
English Standard Version
Отож Фест став правителем і через три дні прибув з Кесарії до Єрусалиму.
Paul Appeals to Caesar
Now three days after Festus had arrived in the province, he went up to Jerusalem from Caesarea.
Now three days after Festus had arrived in the province, he went up to Jerusalem from Caesarea.
Юдейські правителі і головні священики виклали свої звинувачення проти Павла перед Фестом.
And the chief priests and the principal men of the Jews laid out their case against Paul, and they urged him,
Вони благали правителя зробити милість і відправити Павла до Єрусалиму (самі ж вони змовилися вбити його по дорозі).
Але Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії і що він сам невдовзі туди їде.
Festus replied that Paul was being kept at Caesarea and that he himself intended to go there shortly.
«Хай хтось із ваших вождів піде зі мною, — сказав він, — і нехай висунуть звинувачення проти цього чоловіка, якщо за ним є якась вина».
“So,” said he, “let the men of authority among you go down with me, and if there is anything wrong about the man, let them bring charges against him.”
Пробувши там днів вісім-десять, Фест вирушив до Кесарії. Наступного ж дня посів він суддівське місце і звелів привести Павла.
After he stayed among them not more than eight or ten days, he went down to Caesarea. And the next day he took his seat on the tribunal and ordered Paul to be brought.
Коли Павла привели, його обступили юдеї, які прийшли з Єрусалиму. Вони висунули проти нього багато серйозних звинувачень, але довести їх не могли.
When he had arrived, the Jews who had come down from Jerusalem stood around him, bringing many and serious charges against him that they could not prove.
Павло захищався, промовляючи: «Немає за мною ніякої провини ні проти Закону юдейського, ні проти Храму, ні проти цезаря».
Paul argued in his defense, “Neither against the law of the Jews, nor against the temple, nor against Caesar have I committed any offense.”
Але Фест хотів догодити юдеям. Тому він запитав Павла: «Ти хочеш йти до Єрусалиму, щоб я судив тебе там?»
But Festus, wishing to do the Jews a favor, said to Paul, “Do you wish to go up to Jerusalem and there be tried on these charges before me?”
На те Павло відповів: «Я зараз стою перед судом цезаря, де мене слід судити. Я нічого не скоїв юдеям, тобі й самому це добре відомо.
But Paul said, “I am standing before Caesar’s tribunal, where I ought to be tried. To the Jews I have done no wrong, as you yourself know very well.
Якщо ж я винен і зробив щось таке, що заслуговує смертної кари, то я не намагаюся уникнути її. Та оскільки немає правди у звинуваченнях цих людей, то ніхто не може їм мене видати. Я звертаюся до суду цезаревого».
If then I am a wrongdoer and have committed anything for which I deserve to die, I do not seek to escape death. But if there is nothing to their charges against me, no one can give me up to them. I appeal to Caesar.”
Фест, порадившись зі своїми помічниками, відповів: «Ти вимагав цезаревого суду, до цезаря й підеш».
Then Festus, when he had conferred with his council, answered, “To Caesar you have appealed; to Caesar you shall go.”
Через кілька днів цар Аґриппа і Вереніка прибули до Кесарії, щоб привітати Феста.
Paul Before Agrippa and Bernice
Now when some days had passed, Agrippa the king and Bernice arrived at Caesarea and greeted Festus.
Now when some days had passed, Agrippa the king and Bernice arrived at Caesarea and greeted Festus.
Вони лишалися в Кесарії багато днів, і Фест розповів цареві про Павлову справу: «Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив у тюрмі.
And as they stayed there many days, Festus laid Paul’s case before the king, saying, “There is a man left prisoner by Felix,
Коли я був в Єрусалимі, юдейські первосвященики й старійшини свідчили проти нього й вимагали його засудження і смерті.
and when I was at Jerusalem, the chief priests and the elders of the Jews laid out their case against him, asking for a sentence of condemnation against him.
Та я сказав їм, що це суперечить римським законам: видавати звинуваченого, доки він не зустрінеться віч-на-віч із тими, хто його звинувачує і не отримає можливості захистити себе від звинувачення.
I answered them that it was not the custom of the Romans to give up anyone before the accused met the accusers face to face and had opportunity to make his defense concerning the charge laid against him.
Отож коли ті юдеї прибули сюди для суду, я не зволікав. Наступного ж дня я сів на суддівське місце й наказав привести Павла до мене.
So when they came together here, I made no delay, but on the next day took my seat on the tribunal and ordered the man to be brought.
Та коли вони стали свідчити проти нього, то не звинуватили його у жодному злочині на які я очікував.
When the accusers stood up, they brought no charge in his case of such evils as I supposed.
Натомість вони сперечалися з ним з питань їхньої власної релігії і про Якогось Ісуса, Який помер, хоча Павло стверджував, що Той живий.
Rather they had certain points of dispute with him about their own religion and about a certain Jesus, who was dead, but whom Paul asserted to be alive.
У мене виникли сумніви щодо того, як розслідувати все це. Через те я запитав Павла, чи не хоче він стати перед судом в Єрусалимі.
Being at a loss how to investigate these questions, I asked whether he wanted to go to Jerusalem and be tried there regarding them.
Але Павло попросив, щоб його тримали до рішення імператора. Тож я наказав стерегти його доти, доки я зможу відправити його до цезаря в Рим».
But when Paul had appealed to be kept in custody for the decision of the emperor, I ordered him to be held until I could send him to Caesar.”
На це Аґриппа промовив до Феста: «Я хотів би сам послухати цього чоловіка».
«Завтра ж ти його почуєш», — відповів Фест.
«Завтра ж ти його почуєш», — відповів Фест.
Then Agrippa said to Festus, “I would like to hear the man myself.” “Tomorrow,” said he, “you will hear him.”
Отож наступного дня Аґриппа і Вереніка з великою пишністю прибули в суд. Вони ввійшли до судової палати, в якій були воєначальники та знать міста. Фест віддав наказ привести Павла.
So on the next day Agrippa and Bernice came with great pomp, and they entered the audience hall with the military tribunes and the prominent men of the city. Then, at the command of Festus, Paul was brought in.
Тоді Фест сказав: «Царю Аґриппо і всі присутні тут, ви бачите цього чоловіка, на кого скаржилася мені юдейська громада і в Єрусалимі, й тут. Всі вони наполягали на тому, що цей чоловік не повинен жити.
And Festus said, “King Agrippa and all who are present with us, you see this man about whom the whole Jewish people petitioned me, both in Jerusalem and here, shouting that he ought not to live any longer.
Але я не знайшов за ним ніякої провини, вартої смертної кари. Він сам вимагав імператорового суду, тож я й вирішив послати його до імператора.
But I found that he had done nothing deserving death. And as he himself appealed to the emperor, I decided to go ahead and send him.
Але я не маю нічого конкретного проти нього, про що міг би написати імператорові. Ось чому я ставлю його перед вами і особливо перед тобою, царю Аґриппо, щоб після нашого розслідування мені було що написати імператору.
But I have nothing definite to write to my lord about him. Therefore I have brought him before you all, and especially before you, King Agrippa, so that, after we have examined him, I may have something to write.