Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New King James Version
Отож Фест став правителем і через три дні прибув з Кесарії до Єрусалиму.
Paul Appeals to Caesar
Now when Festus had come to the province, after three days he went up from Caesarea to Jerusalem.
Now when Festus had come to the province, after three days he went up from Caesarea to Jerusalem.
Юдейські правителі і головні священики виклали свої звинувачення проти Павла перед Фестом.
Вони благали правителя зробити милість і відправити Павла до Єрусалиму (самі ж вони змовилися вбити його по дорозі).
asking a favor against him, that he would summon him to Jerusalem — while they lay in ambush along the road to kill him.
Але Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії і що він сам невдовзі туди їде.
But Festus answered that Paul should be kept at Caesarea, and that he himself was going there shortly.
«Хай хтось із ваших вождів піде зі мною, — сказав він, — і нехай висунуть звинувачення проти цього чоловіка, якщо за ним є якась вина».
“Therefore,” he said, “let those who have authority among you go down with me and accuse this man, to see if there is any fault in him.”
Пробувши там днів вісім-десять, Фест вирушив до Кесарії. Наступного ж дня посів він суддівське місце і звелів привести Павла.
And when he had remained among them more than ten days, he went down to Caesarea. And the next day, sitting on the judgment seat, he commanded Paul to be brought.
Коли Павла привели, його обступили юдеї, які прийшли з Єрусалиму. Вони висунули проти нього багато серйозних звинувачень, але довести їх не могли.
When he had come, the Jews who had come down from Jerusalem stood about and laid many serious complaints against Paul, which they could not prove,
Павло захищався, промовляючи: «Немає за мною ніякої провини ні проти Закону юдейського, ні проти Храму, ні проти цезаря».
while he answered for himself, “Neither against the law of the Jews, nor against the temple, nor against Caesar have I offended in anything at all.”
Але Фест хотів догодити юдеям. Тому він запитав Павла: «Ти хочеш йти до Єрусалиму, щоб я судив тебе там?»
But Festus, wanting to do the Jews a favor, answered Paul and said, “Are you willing to go up to Jerusalem and there be judged before me concerning these things?”
На те Павло відповів: «Я зараз стою перед судом цезаря, де мене слід судити. Я нічого не скоїв юдеям, тобі й самому це добре відомо.
So Paul said, “I stand at Caesar’s judgment seat, where I ought to be judged. To the Jews I have done no wrong, as you very well know.
Якщо ж я винен і зробив щось таке, що заслуговує смертної кари, то я не намагаюся уникнути її. Та оскільки немає правди у звинуваченнях цих людей, то ніхто не може їм мене видати. Я звертаюся до суду цезаревого».
For if I am an offender, or have committed anything deserving of death, I do not object to dying; but if there is nothing in these things of which these men accuse me, no one can deliver me to them. I appeal to Caesar.”
Фест, порадившись зі своїми помічниками, відповів: «Ти вимагав цезаревого суду, до цезаря й підеш».
Then Festus, when he had conferred with the council, answered, “You have appealed to Caesar? To Caesar you shall go!”
Через кілька днів цар Аґриппа і Вереніка прибули до Кесарії, щоб привітати Феста.
Paul Before Agrippa
And after some days King Agrippa and Bernice came to Caesarea to greet Festus.
And after some days King Agrippa and Bernice came to Caesarea to greet Festus.
Вони лишалися в Кесарії багато днів, і Фест розповів цареві про Павлову справу: «Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив у тюрмі.
When they had been there many days, Festus laid Paul’s case before the king, saying: “There is a certain man left a prisoner by Felix,
Коли я був в Єрусалимі, юдейські первосвященики й старійшини свідчили проти нього й вимагали його засудження і смерті.
about whom the chief priests and the elders of the Jews informed me, when I was in Jerusalem, asking for a judgment against him.
Та я сказав їм, що це суперечить римським законам: видавати звинуваченого, доки він не зустрінеться віч-на-віч із тими, хто його звинувачує і не отримає можливості захистити себе від звинувачення.
Отож коли ті юдеї прибули сюди для суду, я не зволікав. Наступного ж дня я сів на суддівське місце й наказав привести Павла до мене.
Therefore when they had come together, without any delay, the next day I sat on the judgment seat and commanded the man to be brought in.
Та коли вони стали свідчити проти нього, то не звинуватили його у жодному злочині на які я очікував.
Натомість вони сперечалися з ним з питань їхньої власної релігії і про Якогось Ісуса, Який помер, хоча Павло стверджував, що Той живий.
but had some questions against him about their own religion and about a certain Jesus, who had died, whom Paul affirmed to be alive.
У мене виникли сумніви щодо того, як розслідувати все це. Через те я запитав Павла, чи не хоче він стати перед судом в Єрусалимі.
And because I was uncertain of such questions, I asked whether he was willing to go to Jerusalem and there be judged concerning these matters.
Але Павло попросив, щоб його тримали до рішення імператора. Тож я наказав стерегти його доти, доки я зможу відправити його до цезаря в Рим».
But when Paul appealed to be reserved for the decision of Augustus, I commanded him to be kept till I could send him to Caesar.”
На це Аґриппа промовив до Феста: «Я хотів би сам послухати цього чоловіка».
«Завтра ж ти його почуєш», — відповів Фест.
«Завтра ж ти його почуєш», — відповів Фест.
Then Agrippa said to Festus, “I also would like to hear the man myself.”
“Tomorrow,” he said, “you shall hear him.”
“Tomorrow,” he said, “you shall hear him.”
Отож наступного дня Аґриппа і Вереніка з великою пишністю прибули в суд. Вони ввійшли до судової палати, в якій були воєначальники та знать міста. Фест віддав наказ привести Павла.
Тоді Фест сказав: «Царю Аґриппо і всі присутні тут, ви бачите цього чоловіка, на кого скаржилася мені юдейська громада і в Єрусалимі, й тут. Всі вони наполягали на тому, що цей чоловік не повинен жити.
And Festus said: “King Agrippa and all the men who are here present with us, you see this man about whom the whole assembly of the Jews petitioned me, both at Jerusalem and here, crying out that he was not fit to live any longer.
Але я не знайшов за ним ніякої провини, вартої смертної кари. Він сам вимагав імператорового суду, тож я й вирішив послати його до імператора.
But when I found that he had committed nothing deserving of death, and that he himself had appealed to Augustus, I decided to send him.
Але я не маю нічого конкретного проти нього, про що міг би написати імператорові. Ось чому я ставлю його перед вами і особливо перед тобою, царю Аґриппо, щоб після нашого розслідування мені було що написати імператору.
I have nothing certain to write to my lord concerning him. Therefore I have brought him out before you, and especially before you, King Agrippa, so that after the examination has taken place I may have something to write.