Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник Храмової варти й кілька саддукеїв.
Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї,
Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса.
незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих,
Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
і наклали на них руки та й кинули їх у в'язницю аж до ранку, бо вже був вечір.
Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.
Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000.
Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі.
На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим,
Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика.
і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.
Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»
Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім'ям ви це зробили?»
Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини!
Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші!
Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого,
Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим,
тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий.
то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім'ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп'яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами.
Ісус —
камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.
камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.
Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі.
Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».
І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.»
Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом.
Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;
Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.
та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти.
Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою:
Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили:
«Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити.
«Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо.
Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса[11]».
Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім'я нікому з людей.»
Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.
І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса.
Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога.
Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть!
Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».
Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.»
Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося.
Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося.
Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років.
Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.
Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини.
А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали.
Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них.
Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.
Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида:
„Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?
„Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?
Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне?
Земні царі себе до бою готували, Вожді разом збирались, намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.
Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його.
Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом.
Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,
Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю.
зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося.
А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє.
І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово.
Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я [12] Святого Слуги Твого Ісуса».
Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.»
Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.
А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.
Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися.
Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне.
З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословіння було на них усіх.
Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.
Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу.
Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане
та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою.
Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»).
А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру,