Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New American Standard Bible
Чоловік на ймення Ананія разом зі своєю дружиною продав свою власну ділянку, але апостолам віддав не все. Разом з жінкою Сапфірою вони приховали частину грошей.
Fate of Ananias and Sapphira
But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,
But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,
and kept back some of the price for himself, with his wife’s full knowledge, and bringing a portion of it, he laid it at the apostles’ feet.
Петро сказав йому: «Ананіє, чому ти дозволив сатані керувати твоїм серцем? Адже ти збрехав Духові Святому і присвоїв частину грошей від продажу землі.
But Peter said, “Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and to keep back some of the price of the land?
Чи вона не належала тобі, коли ти продавав її? А коли вже продав, то чи не від тебе залежало, як розпорядитися грішми? Навіщо ти надумав таке? Адже ти збрехав Богові, а не людям».
“While it remained unsold, did it not remain your own? And after it was sold, was it not under your control? Why is it that you have conceived this deed in your heart? You have not lied to men but to God.”
Почувши ці слова, Ананія упав на землю й помер. Тоді великий страх охопив усіх, хто почув про це.
And as he heard these words, Ananias fell down and breathed his last; and great fear came over all who heard of it.
Кілька юнаків прийшли й, загорнувши тіло в саван, винесли і поховали його.
The young men got up and covered him up, and after carrying him out, they buried him.
Приблизно через три години прийшла Ананієва дружина, яка нічого не знала про те, що сталося.
Now there elapsed an interval of about three hours, and his wife came in, not knowing what had happened.
Петро запитав її: «Скажи мені, чи ви продали землю саме за таку суму?» Вона відповідає: «Так, оце все».
And Peter responded to her, “Tell me whether you sold the land for such and such a price?” And she said, “Yes, that was the price.”
Тоді Петро й каже: «Навіщо ви двоє погодились випробувати Дух Господній? Поглянь! Ті, хто поховали твого чоловіка, вже стоять біля дверей. Вони понесуть також і тебе».
Then Peter said to her, “Why is it that you have agreed together to put the Spirit of the Lord to the test? Behold, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out as well.”
Тієї ж миті вона впала й померла. Юнаки ввійшли і знайшли її вже мертвою. Тож вони винесли тіло й поховали поруч із її чоловіком.
And immediately she fell at his feet and breathed her last, and the young men came in and found her dead, and they carried her out and buried her beside her husband.
І великий страх напав на всю церкву, й на всіх, хто чув про ці події.
And great fear came over the whole church, and over all who heard of these things.
Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету.
At the hands of the apostles many signs and wonders were taking place among the people; and they were all with one accord in Solomon’s portico.
Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх.
But none of the rest dared to associate with them; however, the people held them in high esteem.
І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок.
And all the more believers in the Lord, multitudes of men and women, were constantly added to their number,
Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.
to such an extent that they even carried the sick out into the streets and laid them on cots and pallets, so that when Peter came by at least his shadow might fall on any one of them.
Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.
Also the people from the cities in the vicinity of Jerusalem were coming together, bringing people who were sick or afflicted with unclean spirits, and they were all being healed.
Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів.
Imprisonment and Release
But the high priest rose up, along with all his associates (that is the sect of the Sadducees), and they were filled with jealousy.
Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.
They laid hands on the apostles and put them in a public jail.
Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм:
But during the night an angel of the Lord opened the gates of the prison, and taking them out he said,
«Ідіть, станьте у Храмі й усе розкажіть людям про нове життя».
“Go, stand and speak to the people in the temple the whole message of this Life.”
Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до Храму й почали навчати людей.
Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
Upon hearing this, they entered into the temple about daybreak and began to teach.
Now when the high priest and his associates came, they called the Council together, even all the Senate of the sons of Israel, and sent orders to the prison house for them to be brought.
Now when the high priest and his associates came, they called the Council together, even all the Senate of the sons of Israel, and sent orders to the prison house for them to be brought.
Коли вартові прийшли до в’язниці, то вони там апостолів не знайшли. Повернувшись до первосвященика, вони доповіли:
But the officers who came did not find them in the prison; and they returned and reported back,
«Двері в’язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей, але, відчинивши двері, ми побачили, що всередині нікого немає».
saying, “We found the prison house locked quite securely and the guards standing at the doors; but when we had opened up, we found no one inside.”
Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися.
Now when the captain of the temple guard and the chief priests heard these words, they were greatly perplexed about them as to what would come of this.
Аж тут інший чоловік сказав їм: «Люди, яких ви кинули до в’язниці, стоять зараз у Храмі й навчають народ!»
But someone came and reported to them, “The men whom you put in prison are standing in the temple and teaching the people!”
Тоді начальник, узявши з собою воїнів, пішов до Храму й привів апостолів. Але силу вони не могли застосувати, бо розуміли, що люди можуть закидати їх камінням.
Then the captain went along with the officers and proceeded to bring them back without violence (for they were afraid of the people, that they might be stoned).
Коли апостоли постали перед Синедріоном, первосвященик промовив до них:
When they had brought them, they stood them before the Council. The high priest questioned them,
«Ми вам суворо наказували не проповідувати про того Чоловіка. І все одно ви заповнили весь Єрусалим своїм ученням, та ще й прагнете звалити на нас вину за Його смерть!»
saying, “We gave you strict orders not to continue teaching in this name, and yet, you have filled Jerusalem with your teaching and intend to bring this man’s blood upon us.”
На те Петро й інші апостоли відповіли: «Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей.
But Peter and the apostles answered, “We must obey God rather than men.
Бог наших батьків воскресив Ісуса з мертвих. Того Ісуса, Якого ви стратили розп’яттям на хресті.
“The God of our fathers raised up Jesus, whom you had put to death by hanging Him on a cross.
Господь вшанував Христа, посадивши Його по праву руку від Себе, як Князя й Спасителя. Тож Він може дати народу ізраїльському покаяння і прощення гріхів.
“He is the one whom God exalted to His right hand as a Prince and a Savior, to grant repentance to Israel, and forgiveness of sins.
Ми є свідками цих подій і тому знаємо, що вони істинні. Їх підтверджує і Святий Дух, якого Бог дав тим, хто слухається Його».
“And we are witnesses of these things; and so is the Holy Spirit, whom God has given to those who obey Him.”
Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони почали змовлятися, як вбити апостолів.
Gamaliel’s Counsel
But when they heard this, they were cut to the quick and intended to kill them.
Але в Синедріоні був один фарисей, на ім’я Ґамалиїл. Він був вчителем Закону, та його дуже поважали всі люди. Підвівшись, він наказав на хвилину вивести апостолів.
But a Pharisee named Gamaliel, a teacher of the Law, respected by all the people, stood up in the Council and gave orders to put the men outside for a short time.
Потім Ґамалиїл звернувся до Синедріону, сказавши: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми.
And he said to them, “Men of Israel, take care what you propose to do with these men.
Колись з’явився Тевда [13] і видавав себе за велику людину. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Коли Тевду було вбито, його послідовники розійшлися, й це ні до чого не привело.
“For some time ago Theudas rose up, claiming to be somebody, and a group of about four hundred men joined up with him. But he was killed, and all who followed him were dispersed and came to nothing.
Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито, а всі послідовники його порозбігалися.
“After this man, Judas of Galilee rose up in the days of the census and drew away some people after him; he too perished, and all those who followed him were scattered.
Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх, бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться.
“So in the present case, I say to you, stay away from these men and let them alone, for if this plan or action is of men, it will be overthrown;
А якщо від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!»
but if it is of God, you will not be able to overthrow them; or else you may even be found fighting against God.”
Члени Синедріону послухалися його і, побивши апостолів батогами, наказали їм не говорити більше від імені Ісуса й відпустили їх.
They took his advice; and after calling the apostles in, they flogged them and ordered them not to speak in the name of Jesus, and then released them.
Апостоли залишили Синедріон, радіючи з того, що сподобились зазнати страждань і зневаги заради Ісуса.
So they went on their way from the presence of the Council, rejoicing that they had been considered worthy to suffer shame for His name.