Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New King James Version
Чоловік на ймення Ананія разом зі своєю дружиною продав свою власну ділянку, але апостолам віддав не все. Разом з жінкою Сапфірою вони приховали частину грошей.
Lying to the Holy Spirit
But a certain man named Ananias, with Sapphira his wife, sold a possession.
But a certain man named Ananias, with Sapphira his wife, sold a possession.
And he kept back part of the proceeds, his wife also being aware of it, and brought a certain part and laid it at the apostles’ feet.
Петро сказав йому: «Ананіє, чому ти дозволив сатані керувати твоїм серцем? Адже ти збрехав Духові Святому і присвоїв частину грошей від продажу землі.
But Peter said, “Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and keep back part of the price of the land for yourself?
Чи вона не належала тобі, коли ти продавав її? А коли вже продав, то чи не від тебе залежало, як розпорядитися грішми? Навіщо ти надумав таке? Адже ти збрехав Богові, а не людям».
While it remained, was it not your own? And after it was sold, was it not in your own control? Why have you conceived this thing in your heart? You have not lied to men but to God.”
Почувши ці слова, Ананія упав на землю й помер. Тоді великий страх охопив усіх, хто почув про це.
Then Ananias, hearing these words, fell down and breathed his last. So great fear came upon all those who heard these things.
Кілька юнаків прийшли й, загорнувши тіло в саван, винесли і поховали його.
And the young men arose and wrapped him up, carried him out, and buried him.
Приблизно через три години прийшла Ананієва дружина, яка нічого не знала про те, що сталося.
Now it was about three hours later when his wife came in, not knowing what had happened.
Петро запитав її: «Скажи мені, чи ви продали землю саме за таку суму?» Вона відповідає: «Так, оце все».
And Peter answered her, “Tell me whether you sold the land for so much?”
She said, “Yes, for so much.”
She said, “Yes, for so much.”
Тоді Петро й каже: «Навіщо ви двоє погодились випробувати Дух Господній? Поглянь! Ті, хто поховали твого чоловіка, вже стоять біля дверей. Вони понесуть також і тебе».
Then Peter said to her, “How is it that you have agreed together to test the Spirit of the Lord? Look, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out.”
Тієї ж миті вона впала й померла. Юнаки ввійшли і знайшли її вже мертвою. Тож вони винесли тіло й поховали поруч із її чоловіком.
Then immediately she fell down at his feet and breathed her last. And the young men came in and found her dead, and carrying her out, buried her by her husband.
І великий страх напав на всю церкву, й на всіх, хто чув про ці події.
So great fear came upon all the church and upon all who heard these things.
Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету.
Continuing Power in the Church
And through the hands of the apostles many signs and wonders were done among the people. And they were all with one accord in Solomon’s Porch.
And through the hands of the apostles many signs and wonders were done among the people. And they were all with one accord in Solomon’s Porch.
Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх.
Yet none of the rest dared join them, but the people esteemed them highly.
І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок.
And believers were increasingly added to the Lord, multitudes of both men and women,
Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.
so that they brought the sick out into the streets and laid them on beds and couches, that at least the shadow of Peter passing by might fall on some of them.
Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.
Also a multitude gathered from the surrounding cities to Jerusalem, bringing sick people and those who were tormented by unclean spirits, and they were all healed.
Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів.
Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.
and laid their hands on the apostles and put them in the common prison.
Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм:
But at night an angel of the Lord opened the prison doors and brought them out, and said,
«Ідіть, станьте у Храмі й усе розкажіть людям про нове життя».
“Go, stand in the temple and speak to the people all the words of this life.”
Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до Храму й почали навчати людей.
Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
Коли вартові прийшли до в’язниці, то вони там апостолів не знайшли. Повернувшись до первосвященика, вони доповіли:
Apostles on Trial Again
But when the officers came and did not find them in the prison, they returned and reported,
But when the officers came and did not find them in the prison, they returned and reported,
«Двері в’язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей, але, відчинивши двері, ми побачили, що всередині нікого немає».
Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися.
Аж тут інший чоловік сказав їм: «Люди, яких ви кинули до в’язниці, стоять зараз у Храмі й навчають народ!»
Тоді начальник, узявши з собою воїнів, пішов до Храму й привів апостолів. Але силу вони не могли застосувати, бо розуміли, що люди можуть закидати їх камінням.
Then the captain went with the officers and brought them without violence, for they feared the people, lest they should be stoned.
Коли апостоли постали перед Синедріоном, первосвященик промовив до них:
And when they had brought them, they set them before the council. And the high priest asked them,
«Ми вам суворо наказували не проповідувати про того Чоловіка. І все одно ви заповнили весь Єрусалим своїм ученням, та ще й прагнете звалити на нас вину за Його смерть!»
saying, “Did we not strictly command you not to teach in this name? And look, you have filled Jerusalem with your doctrine, and intend to bring this Man’s blood on us!”
На те Петро й інші апостоли відповіли: «Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей.
But Peter and the other apostles answered and said: “We ought to obey God rather than men.
Бог наших батьків воскресив Ісуса з мертвих. Того Ісуса, Якого ви стратили розп’яттям на хресті.
The God of our fathers raised up Jesus whom you murdered by hanging on a tree.
Господь вшанував Христа, посадивши Його по праву руку від Себе, як Князя й Спасителя. Тож Він може дати народу ізраїльському покаяння і прощення гріхів.
Him God has exalted to His right hand to be Prince and Savior, to give repentance to Israel and forgiveness of sins.
Ми є свідками цих подій і тому знаємо, що вони істинні. Їх підтверджує і Святий Дух, якого Бог дав тим, хто слухається Його».
And we are His witnesses to these things, and so also is the Holy Spirit whom God has given to those who obey Him.”
Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони почали змовлятися, як вбити апостолів.
Але в Синедріоні був один фарисей, на ім’я Ґамалиїл. Він був вчителем Закону, та його дуже поважали всі люди. Підвівшись, він наказав на хвилину вивести апостолів.
Then one in the council stood up, a Pharisee named Gamaliel, a teacher of the law held in respect by all the people, and commanded them to put the apostles outside for a little while.
Потім Ґамалиїл звернувся до Синедріону, сказавши: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми.
Колись з’явився Тевда [13] і видавав себе за велику людину. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Коли Тевду було вбито, його послідовники розійшлися, й це ні до чого не привело.
Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито, а всі послідовники його порозбігалися.
After this man, Judas of Galilee rose up in the days of the census, and drew away many people after him. He also perished, and all who obeyed him were dispersed.
Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх, бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться.
And now I say to you, keep away from these men and let them alone; for if this plan or this work is of men, it will come to nothing;
А якщо від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!»
but if it is of God, you cannot overthrow it — lest you even be found to fight against God.”
Члени Синедріону послухалися його і, побивши апостолів батогами, наказали їм не говорити більше від імені Ісуса й відпустили їх.
And they agreed with him, and when they had called for the apostles and beaten them, they commanded that they should not speak in the name of Jesus, and let them go.
Апостоли залишили Синедріон, радіючи з того, що сподобились зазнати страждань і зневаги заради Ісуса.