Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
King James Bible
Тоді первосвященик запитав Степана: «Це правда?»
Stephen Addresses the Sanhedrin
Then said the high priest, Are these things so?
Then said the high priest, Are these things so?
Степан відповів: «Брати й батьки мої юдейські, послухайте мене! Наш великий і славний Бог з’явився предку нашому Аврааму, коли той іще був у Месопотамії. Це сталося до того, як Авраам оселився в Гарані. Бог сказав йому:
And he said, Men, brethren, and fathers, hearken; The God of glory appeared unto our father Abraham, when he was in Mesopotamia, before he dwelt in Charran,
„Залиш країну і батьківщину свою, й рушай до землі, яку Я вкажу тобі”.
And said unto him, Get thee out of thy country, and from thy kindred, and come into the land which I shall shew thee.
Тож Авраам залишив землю Халдейську [17] й оселився в Гарані. Після смерті Авраамового батька Бог змусив Авраама переселитися в цю землю, де ви живете зараз.
Then came he out of the land of the Chaldaeans, and dwelt in Charran: and from thence, when his father was dead, he removed him into this land, wherein ye now dwell.
Бог не дав йому тут ніякої спадщини, ані шматка землі. Але Він обіцяв дати цю землю у володіння Авраамові та його нащадкам, хоч на той час Авраам іще не мав дітей.
And he gave him none inheritance in it, no, not so much as to set his foot on: yet he promised that he would give it to him for a possession, and to his seed after him, when as yet he had no child.
Ось що Бог сказав йому: „Діти твої будуть чужинцями в незнайомій країні. Люди землі тієї поневолять дітей твоїх і знущатимуться з них протягом чотирьох століть.
And God spake on this wise, That his seed should sojourn in a strange land; and that they should bring them into bondage, and entreat them evil four hundred years.
Але Я покараю той народ, який поневолить дітей твоїх”. І ще сказав Бог: „І зрештою вони вийдуть із землі тієї, і поклоняться Мені на цьому місці”.
And the nation to whom they shall be in bondage will I judge, said God: and after that shall they come forth, and serve me in this place.
Бог дав Авраамові заповіт про обрізання. Згодом Авраам став батьком Ісаака, і на восьмий день після народження хлопчика батько зробив йому обрізання. Ісаак дав життя Якову, а Яків став батьком дванадцятьох патріархів.[18]
And he gave him the covenant of circumcision: and so Abraham begat Isaac, and circumcised him the eighth day; and Isaac begat Jacob; and Jacob begat the twelve patriarchs.
Та вони заздрили Йосипу, і продали його в рабство в Єгипет. Але Бог був з Йосипом.
And the patriarchs, moved with envy, sold Joseph into Egypt: but God was with him,
Господь рятував його від усіх негараздів і, давши Йосипові мудрість, навчив як здобути прихильність фараона, єгипетського царя. І фараон зробив його правителем усього Єгипту й усього царського господарства.
And delivered him out of all his afflictions, and gave him favour and wisdom in the sight of Pharaoh king of Egypt; and he made him governor over Egypt and all his house.
Потім настав голод у всьому Єгипті та Ханаані, який приніс страшні страждання. Наші прабатьки не могли знайти їжі.
Now there came a dearth over all the land of Egypt and Chanaan, and great affliction: and our fathers found no sustenance.
Але до Якова дійшли чутки, що в Єгипті можна придбати зерно, і він послав туди синів своїх, наших прабатьків. Це була їхня перша подорож до Єгипту.
But when Jacob heard that there was corn in Egypt, he sent out our fathers first.
А коли вони прибули до Єгипту вдруге, Йосип відкрився їм, що він — їхній брат. Тоді ж і фараон взнав про Йосипову родину.
And at the second time Joseph was made known to his brethren; and Joseph's kindred was made known unto Pharaoh.
Тож Йосип послав по свого батька Якова та всю його родину — всього сімдесят п’ять чоловік.
Then sent Joseph, and called his father Jacob to him, and all his kindred, threescore and fifteen souls.
У Єгипті, Яків і наші прабатьки, жили до самої смерті.
So Jacob went down into Egypt, and died, he, and our fathers,
Тіла їхні перенесли в Сихем і там поховали в могилі, що його Авраам придбав за срібло в синів Гамора в Сихемі.
And were carried over into Sychem, and laid in the sepulchre that Abraham bought for a sum of money of the sons of Emmor the father of Sychem.
З наближенням часу, коли мала збутися Божа обітниця Аврааму, кількість наших людей у Єгипті все більше зростала.
But when the time of the promise drew nigh, which God had sworn to Abraham, the people grew and multiplied in Egypt,
Зрештою, до влади над Єгиптом прийшов інший цар, який не знав Йосипа.
Till another king arose, which knew not Joseph.
Він підступно повівся з нашим народом, був жорстокий до наших прабатьків: він змушував їх кидати своїх немовлят напризволяще, щоб ті вмирали.
The same dealt subtilly with our kindred, and evil entreated our fathers, so that they cast out their young children, to the end they might not live.
У той час народився Мойсей, котрий був надзвичайно вродливим немовлям. Три місяці він ріс у батьківському домі.
In which time Moses was born, and was exceeding fair, and nourished up in his father's house three months:
Коли ж прийшов час полишити дитину, Мойсея забрала до себе фараонова дочка, і виростила його як свого сина.
And when he was cast out, Pharaoh's daughter took him up, and nourished him for her own son.
Мойсей був навчений усієї мудрості єгиптян. Він був дужий у своїх словах і вчинках.
And Moses was learned in all the wisdom of the Egyptians, and was mighty in words and in deeds.
Коли Мойсею сповнилося сорок років, він вирішив відвідати своїх братів-ізраїльтян.
And when he was full forty years old, it came into his heart to visit his brethren the children of Israel.
А коли побачив Мойсей, як один з єгиптян знущався над одним з них, він помстився за скривдженого, вбивши єгиптянина.
And seeing one of them suffer wrong, he defended him, and avenged him that was oppressed, and smote the Egyptian:
Мойсей думав, що брати його зрозуміють, що Бог використовував його для їх визволення, але юдеї не розуміли того.
For he supposed his brethren would have understood how that God by his hand would deliver them: but they understood not.
Наступного дня Мойсей, побачивши, як два юдея билися між собою, намагався помирити їх. Він сказав: „Люди, ви ж брати! Навіщо кривдите одне одного!”
And the next day he shewed himself unto them as they strove, and would have set them at one again, saying, Sirs, ye are brethren; why do ye wrong one to another?
Але чоловік, який кривдив іншого, відштовхнув Мойсея зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?
But he that did his neighbour wrong thrust him away, saying, Who made thee a ruler and a judge over us?
Чи ти й мене хочеш убити, як убив вчора того єгиптянина?”
Wilt thou kill me, as thou diddest the Egyptian yesterday?
Почувши ці слова, Мойсей втік з Єгипту і пішов до землі Мидійської де оселився чужоземцем. Там у нього народилося двоє синів».
Then fled Moses at this saying, and was a stranger in the land of Madian, where he begat two sons.
«Через сорок років з’явився Мойсею Ангел у полум’ї палаючого куща. То було в пустелі, біля гори Синай.
And when forty years were expired, there appeared to him in the wilderness of mount Sina an angel of the Lord in a flame of fire in a bush.
Побачивши це знамення, Мойсей був вражений, та коли підійшов ближче, щоб краще роздивитися, то почув голос Господа:
When Moses saw it, he wondered at the sight: and as he drew near to behold it, the voice of the Lord came unto him,
„Я Бог твоїх прабатьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова!” Мойсей тремтів від страху й не наважувався підвести очі.
Saying, I am the God of thy fathers, the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob. Then Moses trembled, and durst not behold.
А Господь сказав йому: „Зніми сандалії з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля.
Then said the Lord to him, Put off thy shoes from thy feet: for the place where thou standest is holy ground.
Я подивився й побачив переслідування Мого народу в Єгипті. Я чув стогін Мого народу, і зійшов, щоб звільнити його. Вирушай! Я посилаю тебе до Єгипту”.
I have seen, I have seen the affliction of my people which is in Egypt, and I have heard their groaning, and am come down to deliver them. And now come, I will send thee into Egypt.
Це був той самий Мойсей, якого люди відштовхнули зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?” Через Ангела, який з’явився Мойсею у полум’ї палаючого куща, Бог послав його стати правителем і рятівником.
This Moses whom they refused, saying, Who made thee a ruler and a judge? the same did God send to be a ruler and a deliverer by the hand of the angel which appeared to him in the bush.
Мойсей вивів народ ізраїльський з Єгипту. Сорок років він вів людей, творячи чудеса й показуючи знамення в Єгипті, біля Червоного моря, в пустелі.
He brought them out, after that he had shewed wonders and signs in the land of Egypt, and in the Red sea, and in the wilderness forty years.
Це ж він сказав синам Ізраїлю: „Бог пошле вам Пророка такого, як я, вибравши Його з-поміж вашого народу”.
This is that Moses, which said unto the children of Israel, A prophet shall the Lord your God raise up unto you of your brethren, like unto me; him shall ye hear.
Це ж він був у пустелі з нашими прабатьками і з Ангелом, який говорив з ним на горі Синай. Це він дістав живі слова, щоб принести їх нам.
This is he, that was in the church in the wilderness with the angel which spake to him in the mount Sina, and with our fathers: who received the lively oracles to give unto us:
Та наші предки відмовилися слухати його. Навпаки, вони відштовхнули його й хотіли повернутися до Єгипту.
To whom our fathers would not obey, but thrust him from them, and in their hearts turned back again into Egypt,
Вони сказали Ааронові: „Зроби нам якихось богів, щоб вели нас. Бо ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту”.
Saying unto Aaron, Make us gods to go before us: for as for this Moses, which brought us out of the land of Egypt, we wot not what is become of him.
У ті часи люди Ізраїлю робили зображення тільця і приносили цьому бовванові пожертви. Вони раділи з того, що зробили своїми руками!
And they made a calf in those days, and offered sacrifice unto the idol, and rejoiced in the works of their own hands.
Але Бог відвернувся від них, давши їм можливість поклонятися зіркам небесним. Як це сказано в книзі пророчій:
„Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.
„Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.
Then God turned, and gave them up to worship the host of heaven; as it is written in the book of the prophets, O ye house of Israel, have ye offered to me slain beasts and sacrifices by the space of forty years in the wilderness?
Ви несли з собою намет Молоха і зірку свого бога Рефана, бовванів для поклоніння. Саме тому Я вишлю вас геть, аж за Вавилон”.
Yea, ye took up the tabernacle of Moloch, and the star of your god Remphan, figures which ye made to worship them: and I will carry you away beyond Babylon.
Наші прабатьки мали з собою в пустелі Святий Намет. Він був зроблений, як Бог наказав Мойсею за тим зразком, який той бачив.
Our fathers had the tabernacle of witness in the wilderness, as he had appointed, speaking unto Moses, that he should make it according to the fashion that he had seen.
Одержавши цей Намет, наші прабатьки принесли його з собою, коли Ісус [19] повів їх захопити землю інших народів. Та Бог виганяв їх, коли наші пращури наступали. Святий Намет лишався з ними аж до часів Давидових.
Which also our fathers that came after brought in with Jesus into the possession of the Gentiles, whom God drave out before the face of our fathers, unto the days of David;
Бог був дуже задоволений Давидом, і той попросив Господа дозволити йому звести оселю Богові Якова.[20]
Who found favour before God, and desired to find a tabernacle for the God of Jacob.
Втім, Всевишній не живе в будинках, зведених руками людськими. Як казав пророк [21]:
„Небо — Мій престол, — сказав Господь. —
„Небо — Мій престол, — сказав Господь. —
Howbeit the most High dwelleth not in temples made with hands; as saith the prophet,
І земля — то Мій підніжок! Який же дім зведете ви для Мене? Де є те місце, щоби Я спочив?
Heaven is my throne, and earth is my footstool: what house will ye build me? saith the Lord: or what is the place of my rest?
О вперті вожді юдейські! Ви відвернули серця ваші від Господа і не бажаєте слухати Його! Ви завжди опираєтеся Духові Святому. Ви такі ж, як ваші пращури.
Ye stiffnecked and uncircumcised in heart and ears, ye do always resist the Holy Ghost: as your fathers did, so do ye.
Чи був хоч один пророк, якого б ваші предки не переслідували? Вони повбивали навіть тих, хто провіщав прихід Праведного. А зараз ви зрадили і вбили Його.
Which of the prophets have not your fathers persecuted? and they have slain them which shewed before of the coming of the Just One; of whom ye have been now the betrayers and murderers:
Ви ж ті, хто прийняли від Ангелів Закон, але не стали його дотримуватися».
Who have received the law by the disposition of angels, and have not kept it.
Почувши це, вожді юдейські були розлючені, вони скреготіли зубами на Степана.
The Stoning of Stephen
When they heard these things, they were cut to the heart, and they gnashed on him with their teeth.
When they heard these things, they were cut to the heart, and they gnashed on him with their teeth.
Але він, сповнений Духа Святого, підвів очі до неба й побачив Божу Славу й Ісуса, Який стояв праворуч від Бога.
But he, being full of the Holy Ghost, looked up stedfastly into heaven, and saw the glory of God, and Jesus standing on the right hand of God,
І сказав Степан: «Послухайте! Я бачу, як розкрилися Небеса. Я бачу Сина Людського. Він стоїть праворуч від Бога».
And said, Behold, I see the heavens opened, and the Son of man standing on the right hand of God.
У відповідь на ці слова вони закричали у гніві й позатуляли вуха, щоб не чути його. Потім усі разом кинулися на Степана, витягли його за місто й почали закидувати камінням. А свідки поскладали плащі свої до ніг юнака, якого звали Савлом.
Then they cried out with a loud voice, and stopped their ears, and ran upon him with one accord,
And cast him out of the city, and stoned him: and the witnesses laid down their clothes at a young man's feet, whose name was Saul.
У той час, коли вони кидали в Степана каміння, він молився кажучи: «Господи Ісусе, прийми мій дух».
And they stoned Stephen, calling upon God, and saying, Lord Jesus, receive my spirit.