Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Тим часом Савл продовжував погрожувати послідовникам Господа, намагаючись налякати і знищити їх. Він пішов до первосвященика й попросив у того листи до синагог міста Дамаска. Він хотів, щоб у цих листах йому було дано повноваження: якщо він знайде там послідовників «Дороги Господньої», все одно чоловіків чи жінок, міг схопити їх і доставити до Єрусалиму.
Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.
Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з Небес спалахнуло навколо нього.
Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
Савл упав на землю і почув голос, який говорив до нього: «Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?»
і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
Савл запитав: «Хто ти, Господи?» І голос відповів: «Я Ісус, Якого ти переслідуєш.
Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я — Ісус, що його ти переслідуєш.
Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити».
Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»
Люди, які подорожували разом із Савлом, стояли мовчки. Вони чули голос, але не бачили нікого.
А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
Підвівшись з землі, Савл розплющив очі, але нічого не побачив. Супутники взяли його за руку й повели в Дамаск.
Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
Три дні він нічого не бачив, нічого не їв і не пив.
Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.
У Дамаску мешкав учень Ісуса на ймення Ананія. Господь сказав йому у видінні: «Ананіє!» Він відповів: «Я тут, Господи!»
А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
Господь сказав йому: «Збирайся й рушай на вулицю, що зветься Прямою. Там у домі Юди [25] запитай чоловіка з міста Тарс на ймення Савл. Він зараз молиться.
Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»
Йому було видіння, й він бачив, що до нього прийшов чоловік на ймення Ананія і поклав на нього руки, щоб він знову прозрів».
І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
Та Ананія відповів: «Господи, я від багатьох чув про цього чоловіка, про все те лихо, що він заподіяв Твоїм святим людям у Єрусалимі.
Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
І сюди він з’явився, наділений владою від головних первосвящеників схопити всіх, хто вірить у Тебе[26]».
Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»
Але Господь сказав йому: «Іди! Бо Я обрав цього чоловіка, щоб донести ім’я Моє до поган, їхніх царів, та й до людей ізраїльських.
Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
Я Сам маю показати йому все, що він мусить вистраждати за ім’я Моє».
Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»
Тож Ананія вирушив і прийшов у той дім. Він поклав руки на Савла, промовивши: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі по дорозі сюди, послав мене щоб ти знову побачив і сповнився Духа Святого».
Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він підвівся на ноги й охрестився.
І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
Потім, попоївши, Савл відновив сили. І ще декілька днів він перебував у Дамаску з Ісусовими учнями.
Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
Невдовзі Савл пішов по синагогам й почав проповідувати про Ісуса. Він казав: «Ісус — Син Божий!»
і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він — Син Божий.
Всі, хто чули його, дуже дивувалися й перепитували: «Чи це не той самий чоловік, який намагався знищити в Єрусалимі всіх, хто вірить в Христа [27]? Чи не для того він прибув сюди, щоб схопити віруючих і привести до головних священиків?»
Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»
Але Савл дедалі більше набирав сили і вражав юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Ісус і є Христос.
А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) — Христос.
Минуло кілька днів, і юдеї змовилися вбити Савла.
Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,
День і ніч стежили вони за міською брамою, щоб убити його, але їхні плани стали відомі Савлу.
але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.
Та деякі послідовники Христа, яким проповідував Савл, допомогли йому втікти звідти, спустивши його уночі в кошику через отвір у міський стіні.
Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.
Повернувшись до Єрусалиму, Савл спробував приєднатися до віруючих, та вони лякалися його. Ніхто не вірив, що він став Ісусовим учнем.
Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.
Але Варнава прийняв його й відвів до апостолів. Він розповів, як Савл бачив Господа на дорозі, і як Господь говорив до нього, і як він у Дамаску відважно проповідував в ім’я Ісуса.
Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.
Савл залишився з апостолами, й вільно ходив з ними Єрусалимом, і відважно проповідував ім’я Господа.
І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;
Він розмовляв і сперечався й з юдеями, які говорили грецькою мовою, але ті почали змовлятися вбити його.
а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.
Коли браття довідалися про це, то відвели Савла до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.
В Юдеї, Ґалилеї та Самарії настали для церкви мирні часи. Церква зміцніла і виросла чисельно. Віруючі жили в пошані до Господа і були втішені Духом Святим.
Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
Мандруючи з міста до міста, Петро завітав до віруючих,[28] які мешкали в Лидді.
І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
Там він знайшов чоловіка, на ймення Еней, який уже вісім років був немічний і прикутий до ліжка.
Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.
Петро сказав йому: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе. Підведись і сам постели собі ліжко». І той негайно підвівся.
Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.
І всі мешканці Лидди й Сарона бачили його й навернулися до Господа.
І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.
В Йоппії жила Ісусова послідовниця Тавіта, з грецької Доркас, що перекладалося як «сарна». Вона завжди була готова на добрі справи й завжди давала бідним гроші.
Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.
Якраз у ті дні вона захворіла й померла. Тіло її обмили й поклали в горішній кімнаті.
І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.
Лидда була біля Йоппії. Коли Ісусові послідовники в Йоппії почули, що Петро перебуває в Лидді, вони послали до нього двох чоловіків з проханням: «Прийди до нас, будь ласка, негайно».
А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»
Петро зібрався й вирушив з ними. Коли він прийшов, його відвели до горішньої кімнати, та всі вдови обступили його. Вони плакали й показували йому одяг та інші речі, які Тавіта зробила своїми руками, коли ще була з ними.
Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.
Петро вислав їх із кімнати, а сам став на коліна й почав молитися. Потім, повернувшись до тіла, промовив: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.
Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.
Петро подав їй руку й допоміг встати на ноги. Слідом за тим він покликав усіх віруючих та вдів і показав їм, що Тавіта жива.
Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.
Це стало відомо по всій Йоппії, тож багато людей повірило у Господа.
Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.