Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Брати і сестри мої, небагатьом із вас доведеться стати вчителями, бо ви ж знаєте, що вчителів чекає більш суворий суд.
Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.
Я попереджаю про це, оскільки всі ми часто впадаємо в гріх. І якщо людина не грішить у словах своїх, то вона досконала, та вміє тіло своє контролювати.
Багато бо грішимо всї. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тїло.
Ми вкладаємо вуздечки до рота коням, щоб вони слухалися нас і ми могли керувати всім їхнім тілом.
Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
Це справедливо й щодо кораблів: хоч які вони великі, і хоч якими б їх сильними вітрилами носило, але ж воля керманича скеровує їх дуже невеличким кермом.
Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
Отак і язик наш, хоч і невеличка частка тіла, а багатьма ділами великими вихваляється. Від маленького полум’я може згоріти цілий ліс.
Так само й язик — малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
Язик — це полум’я. Він є осередком зла поміж частин нашого тіла. Він оскверняє все тіло і спалює все наше буття. Сам же язик запалюється від пекельного вогню.
І язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тїло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.
Різноманітних звірів, птахів, плазунів, різні морські створіння людина може приборкати і приборкала.
Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
Але жодна людина не може приборкати язик. Він є злом нестримним, повним смертельної отрути.
язика ж нїхто з людей не може вгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
Ним ми прославляємо Господа і Отця і ним же проклинаємо людей, які створені за подобою Божою.[6]
Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.
Ті ж самі уста і благословляють, і проклинають. Брати і сестри мої, так не повинно бути.
Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
Хіба можуть з одного джерела текти чиста й брудна вода?
Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
Брати і сестри мої, чи може фіґове дерево родити оливки, а виноград — смокви? Отак і солона та прісна вода не течуть з одного джерела.
Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю.
Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя дїла свої в лагідности і премудрости.
Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною.
Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
Це не та мудрість, що сходить з Небес, а земна, недуховна й диявольська.
Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо.
Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
А мудрість, що сходить з Небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира.
А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.