Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Брати і сестри мої, небагатьом із вас доведеться стати вчителями, бо ви ж знаєте, що вчителів чекає більш суворий суд.
Брати мої, хай не буде багато таких, які стають учителями, знаючи, що приймемо більший осуд.
Я попереджаю про це, оскільки всі ми часто впадаємо в гріх. І якщо людина не грішить у словах своїх, то вона досконала, та вміє тіло своє контролювати.
Адже всі ми багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, — то досконалий чоловік, здатний приборкати й усе тіло.
Ми вкладаємо вуздечки до рота коням, щоб вони слухалися нас і ми могли керувати всім їхнім тілом.
Ось і коням вкладаємо вуздечку в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом.
Це справедливо й щодо кораблів: хоч які вони великі, і хоч якими б їх сильними вітрилами носило, але ж воля керманича скеровує їх дуже невеличким кермом.
Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, але керуються малим стерном, куди [лише] хоче стерновий.
Отак і язик наш, хоч і невеличка частка тіла, а багатьма ділами великими вихваляється. Від маленького полум’я може згоріти цілий ліс.
Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який невеликий вогонь, а спалює такий великий ліс!
Язик — це полум’я. Він є осередком зла поміж частин нашого тіла. Він оскверняє все тіло і спалює все наше буття. Сам же язик запалюється від пекельного вогню.
І язик — це вогонь, світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими органами, що опоганює все тіло і підпалює круг життя, а його самого запалює геєна [1].
Різноманітних звірів, птахів, плазунів, різні морські створіння людина може приборкати і приборкала.
Адже всякий рід звірів і птахів, плазунів і риб приборкується, — вони освоєні людською природою.
Але жодна людина не може приборкати язик. Він є злом нестримним, повним смертельної отрути.
А язика ніхто з людей не може приборкати; він — зло невгамовне, повний смертоносної отрути.
Ним ми прославляємо Господа і Отця і ним же проклинаємо людей, які створені за подобою Божою.[6]
Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою.
Ті ж самі уста і благословляють, і проклинають. Брати і сестри мої, так не повинно бути.
З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб так воно було!
Хіба можуть з одного джерела текти чиста й брудна вода?
Хіба з одного джерела виходить солодка й гірка вода?
Брати і сестри мої, чи може фіґове дерево родити оливки, а виноград — смокви? Отак і солона та прісна вода не течуть з одного джерела.
Чи може, брати мої, смоківниця родити оливки, а виноградна лоза — смокви? І солончак не може давати солодкої води.
Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю.
Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго способу життя.
Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною.
Коли ж маєте гірку заздрість і суперництво у ваших серцях, не хваліться і не говоріть неправди на правду.
Це не та мудрість, що сходить з Небес, а земна, недуховна й диявольська.
Це не та мудрість, яка сходить згори, а земна, душевна, бісівська.
Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо.
Тому що де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло.
А мудрість, що сходить з Небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира.
А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава.