Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.
Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,
Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння.
жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,
Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, [4] не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу.
Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.
І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний Храм,[5] щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа.
А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»
І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
Вам, отже, що віруєте, — честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, — він став головним на углі,
Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.
Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, [6] який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
Ви ж — рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;
Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її. [7]
ви, колись — не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.
Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою.
Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.
Коріться всім людським владам [8] заради Господа.
Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,
Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро.
чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям
Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних.
Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.
Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі.
Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.
Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.
Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим.
Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.
То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього.
Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.
Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби.
Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо — це благодать у Бога.
До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;
«На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману».
той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,
Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному.
хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;
Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами.
він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, — ми, що його синяками зцілились.