Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Петра 5) | (2 Петра 2) →

Сучасний переклад

Переклад Огієнка

  • Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.
  • Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
  • Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.
  • благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!
  • Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас Славою і добротою.
  • Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.
  • І завдяки тій Славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.
  • Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.
  • Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання.
  • Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,
  • Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність.
  • а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,
  • Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов.
  • а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.
  • І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.
  • Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.
  • А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.
  • А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.
  • Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.
  • Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.
  • І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
  • Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
  • Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам.
  • Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.
  • Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі.
  • Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,
  • Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.
  • знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.
  • Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.
  • А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.
  • Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.
  • Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.
  • Христос одержав честь і Славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».
  • Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
  • Ми теж чули цей голос, який лунав з Небес у той час, коли ми були з Ним на святій горі.[1]
  • І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
  • Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.
  • І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,
  • Найголовніше, що маєте ви зрозуміти, — це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками.
  • бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.
  • Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.
  • Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.

  • ← (1 Петра 5) | (2 Петра 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025