Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Петра 1) | (2 Петра 3) →

Сучасний переклад

Переклад Турконяка

  • У минулому з’являлися лжепророки серед людей Божих, так само, як і серед вас будуть лженаставники. Вони будуть нести згубні вчення і заперечувати Господу, Який заплатив за їхню свободу. Тим самим вони самі ведуть себе до загибелі.
  • А були і в народі лжепророки, як і між вами будуть лжевчителі, які вноситимуть згубні єресі й відречуться від Того Владики, Який їх викупив, і тим наведуть на себе швидку погибель.
  • Багато хто йтиме за ними у своїй розпусті. І через них дорога правди буде зневажена.
  • І багато хто піде за їхньою розбещеністю, а через них дорога істини буде зневажатися.
  • Жадібні, вони зароблятимуть на вас, обдурених їхніми облесливими словами. Та вирок їм давно винесено, і Всевишній принесе їм неминучу загибель.
  • І в ненаситності вони ловитимуть вас улесливими словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.
  • Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля у пекло, щоб перебували вони там аж до самого суду.
  • Адже коли Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а в кайданах темряви вкинув до аду, аби берегти на суд,
  • Всевишній не помилував й давнього світу, але захистив Ноя, людину, яка проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників.
  • і стародавнього світу не пощадив, а зберіг восьмого Ноя, проповідника праведності, навівши на безбожних світовий потоп,
  • Він прирік міста Содом і Ґоморру і спопелив їх. То був приклад суду над нечестивцями, щоб знали, що з ними трапиться.
  • спопелив міста Содом і Гоморру, засудивши їх на знищення, дав як приклад для майбутніх безбожників,
  • Але Він врятував праведну людину Лота, який був пригнічений розпусною поведінкою нечестивих.
  • та врятував праведного Лота, стомленого розбещеною поведінкою беззаконних,
  • Цей добрий чоловік мучився в душі своїй праведній через беззаконні вчинки, котрі він бачив і про які він чув, живучи день у день серед них.
  • адже праведник, живучи між ними, коли бачив і чув безбожні діла, день у день мучив свою праведну душу, —
  • Отож Господь знає, як благочесних врятувати від випробувань. І так само Він знає, як неправедних дотримати до Дня Суду, коли їх буде покарано.
  • Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для покарання,
  • Це покарання головним чином для тих, хто потурає брудній хтивості своїй, своїй людській природі й зневажає Його владу.
    Ці лжевчителі зухвалі й самовпевнені, і без страху зневажають славних.[2]
  • особливо ж тих, які ходять слідом за нечистим тілесним пожаданням і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати славу,
  • Хоч Ангели й дужчі й могутніші, вони ж ніколи не обмовляють їх перед Господом!
  • тоді як ангели, котрі силою і міццю є більші, не виносять на них перед Господом зневажливого осуду.
  • Люди ці ганять те, чого не розуміють. Вони, мов та звірина нерозумна, яка чинить згідно з природою своєю, оскільки народжена для того, щоб її спіймали і вбили. І як та худоба дика, вони будуть забиті.
  • Вони, мов нерозумні тварини, які природно народжені, щоб їх ловили і знищували, зневажають те, чого не розуміють, — і у своєму розтлінні загинуть,
  • За їхнє зло їм заплатиться злом.
    Ті люди насолоджуються злими вчинками, які роблять привселюдно серед білого дня. Вони — погань і мерзенність, та лише соромлять вас, бенкетуючи з вами.
  • прийнявши кару як відплату за неправедність; вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзенні, вони насолоджуються своїм обманом, коли бенкетують з вами.
  • У них хтиві очі, які дивляться на жінку тільки як на предмет перелюбу. Вони не можуть спинитися в гріховності своїй, та зваблюють нестійких, вводячи їх у пастку гріха. Серця їхні повні жадоби. Вони прокляті.[3]
  • Маючи очі, повні перелюбу й безнастанних гріхів, і серце, привчене до ненаситності, вони спокушують нестійкі душі; вони — діти прокляття.
  • Вони заблукали, збилися з праведної дороги, пішовши шляхом Валаама, сина Восора, який любив одержувати плату за неправедне.
  • Покинувши пряму дорогу, вони заблукали і йдуть слідом за Валаамом з Восора, який полюбив неправедну нагороду
  • Але ж йому було показано ослицею, що він неправий, коли ослиця заговорила людським голосом і зупинила божевільного провидця.
  • і отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка!
  • Ці лжевчителі — неначе сухі, безводні джерела, чи гнані бурею хмари. На них чекає морок темряви вічної.
  • Вони — безводні джерела, гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.
  • Вони вихваляються безглуздими словами, та вводять людей у пастку гріха. Використовуючи як спокусу тілесні бажання, вони знаходять тих, хто тільки-но втекли від неправедного життя й повертають їх до гріха.
  • Адже висловлюючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесними пожадливостями та розбещеністю людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.
  • Вони обіцяють тим людям волю, хоча самі є раби гріховного розтління. Адже людина є рабом того, що підкорило її.
  • Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління, бо хто ким переможений, той тому і раб.
  • Бо коли люди, прийнявши й пізнавши Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, відійшли від опоганення світу, а потім знову загрузли в ньому, переможені, цього разу їхня доля буде ще гіршою, ніж коли вони вперше стали на шлях розпусти.
  • Бо коли ті, які від опоганення світу втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, знову оплутані ним терплять поразку, — то останнє для них є гірше від першого.
  • Краще для них було б і не пізнавати праведної дороги, ніж пізнати святу заповідь, передану їм, і знову зректися її.
  • Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.
  • Що трапляється з такими, справедливо говорить прислів’я: «Пес повертається до свого ж блювотиння» або «Як свиню не мий, вона все одно грязюку знайде».
  • Справдилася щодо них приказка: Пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, помившись, валяється в багні!

  • ← (2 Петра 1) | (2 Петра 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025