Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New Living Translation
Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого?
The Faith of Abraham
Abraham was, humanly speaking, the founder of our Jewish nation. What did he discover about being made right with God?
Abraham was, humanly speaking, the founder of our Jewish nation. What did he discover about being made right with God?
Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом.
If his good deeds had made him acceptable to God, he would have had something to boast about. But that was not God’s way.
Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність».
Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток.
When people work, their wages are not a gift, but something they have earned.
Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність.
But people are counted as righteous, not because of their work, but because of their faith in God who forgives sinners.
Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:
David also spoke of this when he described the happiness of those who are declared righteous without working for it:
«Блаженні ті, чиї злочини прощені, чиї гріхи відпущені.
“Oh, what joy for those
whose disobedience is forgiven,
whose sins are put out of sight.
whose disobedience is forgiven,
whose sins are put out of sight.
Блаженний той, кому Господь гріхи не зарахує».
Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність».
Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання.
But how did this happen? Was he counted as righteous only after he was circumcised, or was it before he was circumcised? Clearly, God accepted Abraham before he was circumcised!
Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм).
Circumcision was a sign that Abraham already had faith and that God had already accepted him and declared him to be righteous — even before he was circumcised. So Abraham is the spiritual father of those who have faith but have not been circumcised. They are counted as righteous because of their faith.
Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.
And Abraham is also the spiritual father of those who have been circumcised, but only if they have the same kind of faith Abraham had before he was circumcised.
Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри.
Clearly, God’s promise to give the whole earth to Abraham and his descendants was based not on his obedience to God’s law, but on a right relationship with God that comes by faith.
Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра — безглузда, а обітниця — нікчемна.
If God’s promise is only for those who obey the law, then faith is not necessary and the promise is pointless.
Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.
For the law always brings punishment on those who try to obey it. (The only way to avoid breaking the law is to have no law to break!)
Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх.
So the promise is received by faith. It is given as a free gift. And we are all certain to receive it, whether or not we live according to the law of Moses, if we have faith like Abraham’s. For Abraham is the father of all who believe.
Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів». Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало.
Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі».
І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові.
And Abraham’s faith did not weaken, even though, at about 100 years of age, he figured his body was as good as dead — and so was Sarah’s womb.
Abraham never wavered in believing God’s promise. In fact, his faith grew stronger, and in this he brought glory to God.
Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв.
He was fully convinced that God is able to do whatever he promises.
Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.
And because of Abraham’s faith, God counted him as righteous.
Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв».
And when God counted him as righteous, it wasn’t just for Abraham’s benefit. It was recorded
То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса.
for our benefit, too, assuring us that God will also count us as righteous if we believe in him, the one who raised Jesus our Lord from the dead.