Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого?
Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш праотець, за тілом?
Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом.
Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність».
Що бо говорить Письмо? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.
Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток.
Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне;
Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність.
тому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання.
Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:
Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл:
«Блаженні ті, чиї злочини прощені, чиї гріхи відпущені.
«Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.
Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність».
Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.»
Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання.
Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний.
Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм).
І він прийняв ознаку обрізання, — печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане;
Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.
і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.
Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри.
Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, —
Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра — безглузда, а обітниця — нікчемна.
бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости:
Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.
закон бо викликає гнів, а там, де нема закону, нема й переступу.
Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх.
Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім,
Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів». Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало.
як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, — перед тим, в кого він увірував, — перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.»
Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі».
Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»
І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові.
Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло — було ж йому яких сто років — і на завмерле лоно Сари.
Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж — скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,
Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв.
зовсім був певний, що він обіцяне спроможен виконати.
Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.
Тому і пораховано йому це за оправдання.
Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв».
І не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому,
То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса.
але й про нас, яким віра порахується, — нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,