Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New International Version
Я звертаюся до тих, хто знає Закон Мойсея. Хіба не відомо вам, брати і сестри мої, що Закон має владу над людиною, тільки поки вона живе?
Released From the Law, Bound to Christ
Do you not know, brothers and sisters — for I am speaking to those who know the law — that the law has authority over someone only as long as that person lives?
Do you not know, brothers and sisters — for I am speaking to those who know the law — that the law has authority over someone only as long as that person lives?
Скажімо, заміжня жінка прив’язана Законом до свого чоловіка, поки він живий. Та коли він помре, вона звільняється з-під влади Закону про шлюб.
For example, by law a married woman is bound to her husband as long as he is alive, but if her husband dies, she is released from the law that binds her to him.
Тож якщо вона стає дружиною іншого, коли ще живий її чоловік, то вона винна у перелюбі. Але якщо чоловік її помре, то вона звільняється від шлюбного Закону, та не вважатиметься розпусницею, якщо вийде заміж за іншого.
So then, if she has sexual relations with another man while her husband is still alive, she is called an adulteress. But if her husband dies, she is released from that law and is not an adulteress if she marries another man.
Так само й ви, брати і сестри мої, померли для Закону через Тіло Христове, щоб належати Іншому — Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли служити Богові.
So, my brothers and sisters, you also died to the law through the body of Christ, that you might belong to another, to him who was raised from the dead, in order that we might bear fruit for God.
Бо коли ми ще жили у згоді з нашою гріховною людською природою, то наші гріховні пристрасті, що прийшли від Закону, володіли тілами нашими. Вони приносили врожай вчинків, який вів до смерті.
Та зараз ми звільнилися від Закону, в’язнями якого ми були. Ми вмерли для нього і служимо Господу Богу нашому в новому житті, яким править Дух Святий, а не в старому, що трималося писаних канонів.
But now, by dying to what once bound us, we have been released from the law so that we serve in the new way of the Spirit, and not in the old way of the written code.
Чи думаєте ви, що я стверджую, що Закон — це гріх? Звісно, ні! Та не знати б мені, що таке гріх інакше, як через Закон. Бо й справді, я не знав би, що то є — прагнути чогось чужого, якби в Законі не було записано: «Не прагни чужого».
Одначе гріх через цю заповідь знайшов шлях розбудити в мені потяг до всього злого. Без Закону, гріх мертвий.
But sin, seizing the opportunity afforded by the commandment, produced in me every kind of coveting. For apart from the law, sin was dead.
Я жив колись без Закону, та гріх ожив, коли з’явилася заповідь.
Once I was alive apart from the law; but when the commandment came, sin sprang to life and I died.
І тоді ж я вмер. Тож заповідь, що мала принести життя, принесла мені духовну смерть.
I found that the very commandment that was intended to bring life actually brought death.
Скориставшись нагодою, гріх звабив мене заповіддю і нею ж убив мене.
For sin, seizing the opportunity afforded by the commandment, deceived me, and through the commandment put me to death.
Отже, Закон і заповідь — святі, справедливі й добрі.
So then, the law is holy, and the commandment is holy, righteous and good.
То чи означає це, що добро спричинило смерть мені? Зовсім ні! Але гріх, використавши добро, приніс мені смерть. І сталося це, щоб викрити хибну природу гріха: щоб через цю добру заповідь я усвідомив, на скільки огидний гріх.
Did that which is good, then, become death to me? By no means! Nevertheless, in order that sin might be recognized as sin, it used what is good to bring about my death, so that through the commandment sin might become utterly sinful.
Тож ми знаємо, що Закон — духовний, а я — ні. Гріх панує наді мною, неначе я раб його.
We know that the law is spiritual; but I am unspiritual, sold as a slave to sin.
І я не знаю, що роблю, бо роблю не те, що хотів би, а те, що ненавиджу.
I do not understand what I do. For what I want to do I do not do, but what I hate I do.
І якщо я роблю не те, чого бажаю робити, то погоджуюся з Законом, що він добрий.
And if I do what I do not want to do, I agree that the law is good.
Насправді ж то не я роблю, а гріх, що живе в мені.
As it is, it is no longer I myself who do it, but it is sin living in me.
Так, я знаю, що добро не живе в мені, тобто в моїй недуховній людській природі. Прагнення робити добрі справи у мене є, але здійснити їх ще не можу.
Бо я не роблю те добро, яке я хочу робити, а чиню зло, якого чинити не хочу.
For I do not do the good I want to do, but the evil I do not want to do — this I keep on doing.
Тож коли я роблю те, чого не хочу, то вже не я здійснюю це, а гріх, який живе в мені.
Now if I do what I do not want to do, it is no longer I who do it, but it is sin living in me that does it.
Отже, я відчуваю цей Закон у собі, хоча я хочу чинити добро, та зло завжди є зі мною.
So I find this law at work: Although I want to do good, evil is right there with me.
Та бачу, що інший закон керує тілом моїм. Він ворогує з Законом Божим, що керує розумом моїм. Цей інший закон і є законом гріха. І він робить мене своїм в’язнем. Він владарює моїм тілом.
but I see another law at work in me, waging war against the law of my mind and making me a prisoner of the law of sin at work within me.
О, нещасний я чоловік! Хто визволить мене з цього смертного тіла?
What a wretched man I am! Who will rescue me from this body that is subject to death?
Бог! Тож дяка Йому (за Його порятунок) через Господа нашого Ісуса Христа! Розумом своїм я є раб Закону Божого, а грішною природою своєю я — раб закону гріха.