Сучасний переклад

Darby Bible Translation

Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі.

1

No Condemnation in Christ

[There is] then now no condemnation to those in Christ Jesus.

2

Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене [6] від закону гріха, що веде до смерті.

2

For the law of the Spirit of life in Christ Jesus has set me free from the law of sin and of death.

3

Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх.

3

For what the law could not do, in that it was weak through the flesh, God, having sent his own Son, in likeness of flesh of sin, and for sin, has condemned sin in the flesh,

4

Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.

4

in order that the righteous requirement of the law should be fulfilled in us, who do not walk according to flesh but according to Spirit.

5

Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає.

5

For they that are according to flesh mind the things of the flesh; and they that are according to Spirit, the things of the Spirit.

6

Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.

6

For the mind of the flesh [is] death; but the mind of the Spirit life and peace.

7

Розум, керований бездуховною людською природою — проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому.

7

Because the mind of the flesh is enmity against God: for it is not subject to the law of God; for neither indeed can it be:

8

Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.

8

and they that are in flesh cannot please God.

9

Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу.

9

Control by the Spirit

But *ye* are not in flesh but in Spirit, if indeed God's Spirit dwell in you; but if any one has not [the] Spirit of Christ *he* is not of him:

10

З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом.

10

but if Christ be in you, the body is dead on account of sin, but the Spirit life on account of righteousness.

11

Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.

11

But if the Spirit of him that has raised up Jesus from among [the] dead dwell in you, he that has raised up Christ from among [the] dead shall quicken your mortal bodies also on account of his Spirit which dwells in you.

12

Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй.

12

Heirs with Christ

So then, brethren, we are debtors, not to the flesh, to live according to flesh;

13

Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя.

13

for if ye live according to flesh, ye are about to die; but if, by the Spirit, ye put to death the deeds of the body, ye shall live:

14

Бо справжні діти Божі — це ті, хто керується Духом Божим.

14

for as many as are led by [the] Spirit of God, *these* are sons of God.

15

Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!» [7] — що означає: «Батько!»

15

For ye have not received a spirit of bondage again for fear, but ye have received a spirit of adoption, whereby we cry, Abba, Father.

16

І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми — Божі діти.

16

The Spirit itself bears witness with our spirit, that we are children of God.

17

А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його Славу.

17

And if children, heirs also: heirs of God, and Christ's joint heirs; if indeed we suffer with [him], that we may also be glorified with [him].

18

Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою Славою, яку ми матимемо в майбутньому.

18

Future Glory

For I reckon that the sufferings of this present time are not worthy [to be compared] with the coming glory to be revealed to us.

19

Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.

19

For the anxious looking out of the creature expects the revelation of the sons of God:

20-21

Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі.

20

for the creature has been made subject to vanity, not of its will, but by reason of him who has subjected [the same], in hope

21

that the creature itself also shall be set free from the bondage of corruption into the liberty of the glory of the children of God.

22

Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.

22

For we know that the whole creation groans together and travails in pain together until now.

23

І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.

23

And not only [that], but even *we* ourselves, who have the first-fruits of the Spirit, we also ourselves groan in ourselves, awaiting adoption, [that is] the redemption of our body.

24

Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?

24

For we have been saved in hope; but hope seen is not hope; for what any one sees, why does he also hope?

25

Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.

25

But if what we see not we hope, we expect in patience.

26

Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.

26

And in like manner the Spirit joins also its help to our weakness; for we do not know what we should pray for as is fitting, but the Spirit itself makes intercession with groanings which cannot be uttered.

27

Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.

27

But he who searches the hearts knows what [is] the mind of the Spirit, because he intercedes for saints according to God.

28

І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею.

28

God Works In All Things

But we *do* know that all things work together for good to those who love God, to those who are called according to purpose.

29

Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер.

29

Because whom he has foreknown, he has also predestinated [to be] conformed to the image of his Son, so that he should be [the] firstborn among many brethren.

30

Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.

30

But whom he has predestinated, these also he has called; and whom he has called, these also he has justified; but whom he has justified, these also he has glorified.

31

Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти?

31

What shall we then say to these things? If God [be] for us, who against us?

32

Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм.

32

He who, yea, has not spared his own Son, but delivered him up for us all, how shall he not also with him grant us all things?

33

Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує.

33

Who shall bring an accusation against God's elect? [It is] God who justifies:

34

То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас.

34

who is he that condemns? [It is] Christ who has died, but rather has been [also] raised up; who is also at the right hand of God; who also intercedes for us.

35

Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча?

35

More than Conquerors

Who shall separate us from the love of Christ? tribulation or distress, or persecution, or famine, or nakedness, or danger, or sword?

36

Як сказано у Святому Писанні:
«За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».

36

According as it is written, For thy sake we are put to death all the day long; we have been reckoned as sheep for slaughter.

37

Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас.

37

But in all these things we more than conquer through him that has loved us.

38-39

Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому, ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння — ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, яка знаходиться в Христі Ісусі, нашому Господі.

38

For I am persuaded that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor things present, nor things to come, nor powers,

Паралельне читання

Сучасний переклад

Darby Bible Translation

Римлян 8

Romans 8