Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 7) | (Римлян 9) →

Сучасний переклад

Переклад Хоменка

  • Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі.
  • Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.
  • Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене [6] від закону гріха, що веде до смерті.
  • Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
  • Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх.
  • Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,
  • Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.
  • щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
  • Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає.
  • Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.
  • Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.
  • Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;
  • Розум, керований бездуховною людською природою — проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому.
  • тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.
  • Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.
  • Тілесні не можуть подобатись Богові.
  • Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу.
  • Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.
  • З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом.
  • А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
  • Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.
  • І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
  • Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй.
  • Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
  • Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя.
  • бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
  • Бо справжні діти Божі — це ті, хто керується Духом Божим.
  • Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.
  • Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!» [7] — що означає: «Батько!»
  • Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»
  • І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми — Божі діти.
  • Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;
  • А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його Славу.
  • а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.
  • Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою Славою, яку ми матимемо в майбутньому.
  • Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.
  • Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.
  • Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.
  • Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі.
  • Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,
  • що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
  • Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.
  • Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.
  • І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.
  • Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,
  • Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?
  • бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?
  • Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.
  • Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.
  • Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.
  • Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.
  • Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.
  • А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.
  • І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею.
  • Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.
  • Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер.
  • Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;
  • Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.
  • яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
  • Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти?
  • Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
  • Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм.
  • Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?
  • Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує.
  • Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;
  • То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас.
  • хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.
  • Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча?
  • Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
  • Як сказано у Святому Писанні:
    «За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».
  • Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»
  • Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас.
  • Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
  • Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому, ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння — ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, яка знаходиться в Христі Ісусі, нашому Господі.
  • Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

  • ← (Римлян 7) | (Римлян 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025