Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі.
Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом].
Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене [6] від закону гріха, що веде до смерті.
Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті.
Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх.
Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі,
Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.
щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом.
Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає.
Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне.
Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.
Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир,
Розум, керований бездуховною людською природою — проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому.
оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть.
Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.
І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть.
Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу.
Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.
З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом.
А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність.
Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.
Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас.
Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй.
Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.
Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя.
Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
Бо справжні діти Божі — це ті, хто керується Духом Божим.
Адже всі, яких веде Божий Дух, — сини Божі.
Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!» [7] — що означає: «Батько!»
Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!
І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми — Божі діти.
Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі.
А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його Славу.
Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.
Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою Славою, яку ми матимемо в майбутньому.
Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам.
Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.
Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів.
Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі.
Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією,
що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих.
Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.
Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині.
І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.
Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла.
Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?
Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?
Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.
Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.
Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.
Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.
Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.
А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.
І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею.
Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра.
Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер.
Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,
Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.
а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти?
Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм.
Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?
Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує.
Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує!
То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас.
А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!
Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча?
Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Як сказано у Святому Писанні:
«За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».
«За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».
Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.
Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас.
Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив.
Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому, ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння — ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, яка знаходиться в Христі Ісусі, нашому Господі.
Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,