Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі.
Итак, каждый должен разуметь нас, как служителей Христовых и домостроителей таин Божиих.
А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри.
От домостроителей же требуется, чтобы каждый оказался верным.
Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу.
Для меня очень мало значит, как судите обо мне вы или как судят другие люди; я и сам не сужу о себе.
Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя.
Ибо хотя я ничего не знаю за собою, но тем не оправдываюсь; судия же мне — Господь.
Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.
Посему не судите никак прежде времени, пока не придёт Господь, Который и осветит скрытое во мраке, и обнаружит сердечные намерения, и тогда каждому будет похвала от Бога.
Брати і сестри мої, я показав усе це на прикладах Аполлоса і своєму власному прикладі заради вас, щоб ви змогли навчитись і зрозуміти значення цих слів: «Не йдіть далі того, що написано у Писанні» — щоб ви не величалися одне перед одним. Щоб ви не підносили одних, зневажаючи інших.
Это, братия, приложил я к себе и Аполлосу ради вас, чтобы вы научились от нас не мудрствовать сверх того, что написано, и не превозносились один перед другим.
Хто каже, що ти кращий за інших? І що ти маєш такого, що не було дано тобі? Але якщо все, що маєш ти, отримав як дарунок, то чого ж вихвалятися, наче лише своїми силами здобув усе це?
Ибо кто отличает тебя? Что ты имеешь, чего бы не получил? А если получил, что хвалишься, как будто не получил?
Ви вважаєте, що маєте все необхідне. Думаєте, що поставали багатіями й царями без нас. Хотів би я, щоб ви й справді були царями, тоді й ми могли б царювати разом з вами.
Вы уже пресытились, вы уже обогатились, вы стали царствовать без нас. О, если бы вы и в самом деле царствовали, чтобы и нам с вами царствовать!
Та мені здається, що Бог дав нам, апостолам, останнє місце, зробив нас людьми приреченими до смерті. Адже ми стали видовищем для всього світу: як для Ангелів, так і для людей.
Ибо я думаю, что нам, последним посланникам, Бог судил быть как бы приговорёнными к смерти, потому что мы сделались позорищем для мира, для Ангелов и человеков.
Ми нерозумні заради Христа, а ви вважаєте себе такими мудрими в Христі! Ми немічні, а ви похваляєтесь собою, кажучи, що ви дужі! Ви в пошані, а ми безславні!
Мы безумны Христа ради, а вы мудры во Христе; мы немощны, а вы крепки; вы в славе, а мы в бесчестии.
І досі ми голодні й спраглі, бідно одягнені, побиті й безпритульні.
Даже доныне терпим голод и жажду, и наготу и побои, и скитаемся,
Тяжкою працею, власними руками добуваємо ми щоденний хліб свій.
и трудимся, работая своими руками. Злословят нас, мы благословляем; гонят нас, мы терпим;
Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть.
хулят нас, мы молим; мы как сор для мира, как прах, всеми попираемый доныне.
Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх.
Не к постыжению вашему пишу сие, но вразумляю вас, как возлюбленных детей моих.
Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі.
Ибо, хотя у вас тысячи наставников во Христе, но не много отцов; я родил вас во Христе Иисусе благовествованием.
Ось чому послав я до вас Тимофія,[4] мого улюбленого й вірного сина в Господі. Він нагадає вам шляхи мої в Христі Ісусі так само, як і я навчаю скрізь, у кожній церкві.
Для сего я послал к вам Тимофея, моего возлюбленного и верного в Господе сына, который напомнит вам о путях моих во Христе, как я учу везде, во всякой церкви.
Та дехто з вас запишався, міркуючи, що я не прийду до вас.
Как я не иду к вам, то некоторые у вас возгордились;
Але невдовзі я буду з вами, якщо на те буде Божа воля. І тоді я побачу, чи спроможні ті красномовні хвальки на щось більше, ніж порожні балачки.
но я скоро приду к вам, если угодно будет Господу, и испытаю не слова возгордившихся, а силу,