Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Кажуть, що серед вас чиниться розпуста, ще й така, якої немає навіть серед поган. Розповідають, що дехто з вас живе з мачухою своєю.
Ходять чутки, що між вами є розпуста, і то така розпуста, якої навіть між язичниками немає, що хтось має за дружину — дружину батька.
Та всі ви сповнилися пихою замість того, щоб засмутитися. Того, хто вчинив таке, слід вигнати з вашої громади.
А ви загорділи, замість того, аби плакати, щоб видалений був з-посеред вас той, хто зробив це діло.
І хоч я відсутній серед вас тілом, та все ж присутній духом, і як присутній я вчинив суд над тим, хто вчинив такий гріх.
Тому, будучи відсутній тілом, але присутній духом, я, немов присутній між вами, так розсудив того, хто таке вчинив:
І коли ви зберетеся в ім’я Господа нашого Ісуса, дух мій буде з вами. Владою Господа нашого Ісуса віддаймо того грішника сатані, щоб знищив він його гріховне єство,[5] і щоб дух чоловіка цього був врятований в День Господній.
коли в Ім’я Господа нашого Ісуса [Христа] зберетеся ви і мій дух, із силою Господа нашого Ісуса, —
віддати такого сатані на погибель тіла, щоби дух спасся в день [нашого] Господа [Ісуса Христа].
Недобре, що ви вихваляєтеся. Хіба ви не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто?
Не личить вам хвалитися. Хіба не знаєте, що невелика кількість закваски заквашує все тісто?
Позбавтеся старої закваски, щоб вам самим стати новим тістом. Як християни ви і є тим Пасхальним тістом без закваски.[6] Бо Христа, наше Пасхальне Ягня,[7] було принесено в пожертву.
[Тому] усуньте стару закваску, щоби бути новим тістом, бо ви прісні, адже наша Пасха — Христос, принесений [за нас] у жертву.
Тож святкуймо нашу Пасху, та не зі старою закваскою злоби й лукавства, а з опрісноками щирості та істини.
Тому святкуймо не в старій заквасці й не в заквасці злоби та лукавства, а в прісності щирості та істини.
Я писав у листі, що не слід вам спілкуватися з тими, хто піддався розпусті.
Написав я вам у посланні не спілкуватися з розпусниками;
Та я не мав на увазі, що зовсім не слід знатися з розпусниками цього світу чи скнарами, шахраями чи ідолопоклонниками. Інакше вам треба було б залишити цей світ.
[і] то не взагалі з розпусниками цього світу — з користолюбцями, грабіжниками чи з ідолопоклонниками, бо інакше ви мали б вийти з цього світу;
Я писав вам, щоб ви не зналися з тими, хто видає себе за віруючих, але є розпусником, скнарою, ідолопоклонником, наклепником, п’яницею чи хабарником. Навіть за стіл не сідайте з таким.
але тепер я написав вам не спілкуватися з тим, хто називає себе братом, але є розпусником або користолюбцем, ідолопоклонником чи наклепником, п’яницею або грабіжником, — з такими навіть не їсти разом.
Чи моя це справа — засуджувати тих, хто не належить до церкви? Звісно ні! Ви повинні засуджувати тих, хто належить церкві.
Тож чого мені судити тих, хто зовні? Хіба ви не судите внутрішніх?