Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
Хотів би я, щоб ви зглянулися на мою нерозсудливість. Будьте терпимі до мене!
Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
Я вас ревную Божими ревнощами, бо я обіцяв вас обвінчати з Одним Чоловіком — Христом. Тож хочу я віддати вас Йому, як незайману дівчину.[14]
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
Але боюсь, щоб, як Єву [15] змій обманув хитрістю своєю, так і розум ваш може розбеститися, і ви відхилитеся від істинної відданості і чистоти, якими ми зобов’язані Христу.
Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
Бо коли хтось приходить і проповідує вам іншого Ісуса, не Того, Котрого ми проповідували, або якщо ви приймаєте Дух, зовсім інший, ніж той, що маєте, або якщо ви приймаєте якусь Добру Звістку, що відрізняється від тієї, що ви прийняли, то ви б з великим бажанням погодилися з усім цим, чи не так?
Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
Бо ж я вважаю себе аж ніяк не нижчим від отих ваших «великих апостолів».
Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
Можливо, мені бракує такого красномовства, але не знань. Навпаки. І, зрештою, це ми вам показали вповні.
Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
Чи, може, я згрішив, принижуючи себе, щоб ви могли піднестися, коли безплатно проповідував вам Добру Звістку?
Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
Я брав плату з інших церкв для того, щоб служити вам.
Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
А коли я був з вами і терпів нестатки, то я не обтяжував нікого. Брати наші, які прийшли з Македонії, допомагали мені в скруті. Я намагався ні в чому не бути тягарем для вас, і старатимусь, щоб так було і надалі.
і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені, що я не мовчатиму і не перестану вихвалятися про це по всій провінції Ахаї!
(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
Навіщо? Може, тому, що я не люблю вас? Та Бог знає, як я вас люблю.
Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
Але те, що я роблю, я робитиму і надалі, щоб не дати можливості тим іншим «апостолам» ставити себе в рівень з нами в тім, про що вони вихваляються.
Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
Бо ці люди — лжеапостоли. Вони лукаві, бо видають себе за апостолів Христових.
Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
І це не дивно, адже і сам сатана маскується в Ангела світла.[16]
І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
Тож немає нічого дивного в тому, що слуги його маскуються в праведних служителів. Та кінець кінцем вони дістануть те, що заслужили за вчинки свої.
Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
Тож я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним. Але навіть якщо ви так думаєте, то приймайте мене як нерозумного, щоб і я хоч трохи зміг похвалитися.
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
Те, що я зараз кажу, — не від Господа, бо хвалюся я з упевненістю нерозумного.
А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
Багато людей вихваляються по-мирському.
Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
Ну, то й я робитиму це. Адже ви, мудрі, радо терпите нерозумних.
Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
Ви зносите, коли вас поневолюють, визискують, ловлять у пастку. Ви терпите того, хто звеличує себе перед вами або того, хто б’є вас по обличчю.
Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
Кажу це собі на сором — ми були дуже «слабкими» для того, щоб так поводитися з вами. Але якщо хтось достатньо сміливий, щоб хвалитися (кажу це як нерозумний), то і я наберуся сміливості хвалитися.
Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
Вони чистокровні євреї? Я також. Вони ізраїльтяни? Я також. Вони Авраамові нащадки? Я також.
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
Вони Христові слуги? (В безумстві я кажу це!) Я ще більш відданий слуга Христовий. Я значно більше працював й по в’язницях був частіше, і били мене більше, і багато разів мене віддавали на вірну смерть.
Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
П’ять разів били мене юдеї батогами по тридцять дев’ять ударів щоразу.
Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
Тричі мене били палицями. Одного разу закидали камінням. Тричі переживав я загибель кораблів і якось провів цілу добу в воді.
Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
Я часто бував у мандрівках, зустрічав небезпеку на річках, потерпав від розбійників, від свого ж народу й від поган, у містах і в селах, і на морі, і від людей, які видають себе за «братів».
у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
Я провів багато часу у тяжкій праці, багато ночей не спав. Я терпів голод і спрагу, й подовгу нічого не їв. Бувало, я замерзав без одягу.
у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
Але, окрім інших злигоднів, щодня я маю турботу про всі церкви.
Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
Коли хтось слабшав, я був знесиленим разом із ним. Я страждав кожного разу, коли хтось впадав у гріх.
Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
Якщо я маю хвалитися, то лише тим, що стосується слабкості моєї.
Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенного навіки, знає, що я кажу правду.
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
Коли я був у Дамаску, намісник царя Арети [17] стеріг місто, щоб схопити мене.
У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;