Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

Сучасний переклад

Синодальный перевод

  • Ми знаємо, що коли наша земна оселя (наші тіла), буде зруйнована, ми матимемо дім, дарований Богом, житло на Небесах, вічне і нерукотворне.
  • Ибо знаем, что, когда земной наш дом, эта хижина, разрушится, мы имеем от Бога жилище на небесах, дом нерукотворенный, вечный.
  • Тим часом, ми втомлені від земного тіла, та прагнемо вдягнутись у нашу Небесну оселю.
  • Оттого мы и воздыхаем, желая облечься в небесное наше жилище;
  • Та вдягнувши його, ми ніколи не будемо голими.
  • только бы нам и одетым не оказаться нагими.
  • Бо ті з нас, хто перебуває в своєму земному тілі, зітхають і стогнуть. Ми не хочемо позбутися цього земного вбрання, ми радше хотіли б носити новий, Небесний одяг поверх цього, щоб те, що смертне, було поглинуте життям.
  • Ибо мы, находясь в этой хижине, воздыхаем под бременем, потому что не хотим совлечься, но облечься, чтобы смертное поглощено было жизнью.
  • І створив нас для цього Бог, і дав нам Дух, як запоруку Своєї обіцянки майбутнього життя.
  • На сие самое и создал нас Бог и дал нам залог Духа.
  • Тож ми завжди впевнені, бо знаємо, що поки ми вдома в тілах своїх, ми далекі від дому нашого з Господом.
  • Итак, мы всегда благодушествуем; и как знаем, что, водворяясь в теле, мы устранены от Господа, —
  • Бо живемо згідно з тим, у що віримо, а не з тим, що бачимо.
  • ибо мы ходим верою, а не видением, —
  • Ми впевнені, повторюю, і воліємо покинути нашу оселю в тілі й оселитися в домі Господа.
  • то мы благодушествуем и желаем лучше выйти из тела и водвориться у Господа.
  • І тому ревно прагнемо догодити Йому як у земному тілі, так і в оселі Господа нашого.
  • И потому ревностно стараемся, водворяясь ли, выходя ли, быть Ему угодными;
  • Бо всі ми маємо постати перед престолом Христовим для Його суда. І тоді кожен отримає те, що заслуговує, відповідно до того, що він робив, перебуваючи у своєму тілі — добро чи зло.
  • ибо всем нам должно явиться пред судилище Христово, чтобы каждому получить соответственно тому, что он делал, живя в теле, — доброе или худое.
  • Знаючи, що то значить боятися Господа, ми переконуємо людей прийняти істину. Бог знає все про нас, але я сподіваюсь, що в серцях ваших ви теж знаєте нас.
  • Итак, зная страх Господень, мы вразумляем людей, Богу же мы открыты; надеюсь, что открыты и вашим совестям.
  • Ми не вихваляємося знову перед вами. Ми просто хочемо, щоб ви мали підстави пишатися нами. Тоді ви знатимете, що відповісти тим, хто вихваляється своєю зовнішністю, та не звертає уваги на те, що в серці.
  • Не снова представляем себя вам, но даём вам повод хвалиться нами, дабы имели вы что сказать тем, которые хвалятся лицом, а не сердцем.
  • Бо якщо ми безумні, то це для Бога. Якщо ж у здоровому глузді, то для вас.
  • Если мы выходим из себя, то для Бога; если же скромны, то для вас.
  • Любов Христова панує над нами, бо ми усвідомлюємо, що одна Людина померла заради всіх, і тому всі померли.
  • Ибо любовь Христова объемлет нас, рассуждающих так: если один умер за всех, то все умерли.
  • І Він помер заради всіх, щоб живі не жили більше заради себе, а щоб ми жили заради Того, Хто помер і воскрес із мертвих для них.
  • А Христос за всех умер, чтобы живущие уже не для себя жили, но для умершего за них и воскресшего.
  • Тому віднині ми ні про кого не думаємо як мирські люди. Хоч колись ми й про Христа думали так, проте більше так не думаємо.
  • Потому отныне мы никого не знаем по плоти; если же и знали Христа по плоти, то ныне уже не знаем.
  • Отже, хто перебуває в Христі, той є вже новим створінням. [8] Старе минуло, а нове настало!
  • Итак, кто во Христе, тот новая тварь; древнее прошло, теперь всё новое.
  • І все це йде від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа. Він уповноважив нас служити примиренню людей з Богом.
  • Всё же от Бога, Иисусом Христом примирившего нас с Собою и давшего нам служение примирения,
  • І зміст послання нашого в тому, що Бог примирив світ з Собою в Христі, незважаючи на людські гріхи. Він довірив нам Слово примирення людей з Богом.
  • потому что Бог во Христе примирил с Собою мир, не вменяя людям преступлений их, и дал нам слово примирения.
  • Отож ми є посланцями Христа. Бог звертається до вас через нас. Від імені Христа ми благаємо: «Примиріться з Богом».
  • Итак, мы — посланники от имени Христова, и как бы Сам Бог увещевает через нас; от имени Христова просим: примиритесь с Богом.
  • Того, хто не знав гріха,[9] Бог зробив жертвою за гріх,[10] щоб через Нього ми могли стати праведними перед Богом.
  • Ибо не знавшего греха Он сделал для нас жертвою за грех, чтобы мы в Нём сделались праведными пред Богом.

  • ← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025