Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

Сучасний переклад

Переклад Турконяка

  • Ми знаємо, що коли наша земна оселя (наші тіла), буде зруйнована, ми матимемо дім, дарований Богом, житло на Небесах, вічне і нерукотворне.
  • Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.
  • Тим часом, ми втомлені від земного тіла, та прагнемо вдягнутись у нашу Небесну оселю.
  • Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю,
  • Та вдягнувши його, ми ніколи не будемо голими.
  • щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.
  • Бо ті з нас, хто перебуває в своєму земному тілі, зітхають і стогнуть. Ми не хочемо позбутися цього земного вбрання, ми радше хотіли б носити новий, Небесний одяг поверх цього, щоб те, що смертне, було поглинуте життям.
  • Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.
  • І створив нас для цього Бог, і дав нам Дух, як запоруку Своєї обіцянки майбутнього життя.
  • Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа.
  • Тож ми завжди впевнені, бо знаємо, що поки ми вдома в тілах своїх, ми далекі від дому нашого з Господом.
  • Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,
  • Бо живемо згідно з тим, у що віримо, а не з тим, що бачимо.
  • адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо.
  • Ми впевнені, повторюю, і воліємо покинути нашу оселю в тілі й оселитися в домі Господа.
  • Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.
  • І тому ревно прагнемо догодити Йому як у земному тілі, так і в оселі Господа нашого.
  • Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому.
  • Бо всі ми маємо постати перед престолом Христовим для Його суда. І тоді кожен отримає те, що заслуговує, відповідно до того, що він робив, перебуваючи у своєму тілі — добро чи зло.
  • Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.
  • Знаючи, що то значить боятися Господа, ми переконуємо людей прийняти істину. Бог знає все про нас, але я сподіваюсь, що в серцях ваших ви теж знаєте нас.
  • Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.
  • Ми не вихваляємося знову перед вами. Ми просто хочемо, щоб ви мали підстави пишатися нами. Тоді ви знатимете, що відповісти тим, хто вихваляється своєю зовнішністю, та не звертає уваги на те, що в серці.
  • Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем.
  • Бо якщо ми безумні, то це для Бога. Якщо ж у здоровому глузді, то для вас.
  • Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас.
  • Любов Христова панує над нами, бо ми усвідомлюємо, що одна Людина померла заради всіх, і тому всі померли.
  • Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли.
  • І Він помер заради всіх, щоб живі не жили більше заради себе, а щоб ми жили заради Того, Хто помер і воскрес із мертвих для них.
  • А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.
  • Тому віднині ми ні про кого не думаємо як мирські люди. Хоч колись ми й про Христа думали так, проте більше так не думаємо.
  • Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо.
  • Отже, хто перебуває в Христі, той є вже новим створінням. [8] Старе минуло, а нове настало!
  • Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове!
  • І все це йде від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа. Він уповноважив нас служити примиренню людей з Богом.
  • Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення.
  • І зміст послання нашого в тому, що Бог примирив світ з Собою в Христі, незважаючи на людські гріхи. Він довірив нам Слово примирення людей з Богом.
  • Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення.
  • Отож ми є посланцями Христа. Бог звертається до вас через нас. Від імені Христа ми благаємо: «Примиріться з Богом».
  • Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!
  • Того, хто не знав гріха,[9] Бог зробив жертвою за гріх,[10] щоб через Нього ми могли стати праведними перед Богом.
  • Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.

  • ← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025