Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New Living Translation
Любі друзі! Маючи такі обітниці від Господа, ми мусимо очиститися від усілякої мерзоти тіла й духа, довершуючи свою святість, тому, що ми шануємо Бога.
Because we have these promises, dear friends, let us cleanse ourselves from everything that can defile our body or spirit. And let us work toward complete holiness because we fear God.
Відкрийте нам серця ваші, бо ми нікого не скривдили, нікого не звели, нікого не обдурили.
Please open your hearts to us. We have not done wrong to anyone, nor led anyone astray, nor taken advantage of anyone.
Кажу це не для того, щоб осудити вас. Я й раніше казав, що ви — в серцях наших. Ми раді жити й вмерти разом з вами.
I’m not saying this to condemn you. I said before that you are in our hearts, and we live or die together with you.
З вами я сповнений упевненості й втіхи. Я пишаюся вами і переповнююся радістю у всіх наших стражданнях.
I have the highest confidence in you, and I take great pride in you. You have greatly encouraged me and made me happy despite all our troubles.
Навіть коли ми прийшли до Македонії, то не мали відпочинку. Біди чекали на нас усюди: зовнішня боротьба і внутрішні страхи.
Paul’s Joy at the Church’s Repentance
When we arrived in Macedonia, there was no rest for us. We faced conflict from every direction, with battles on the outside and fear on the inside.
Та Бог, Який втішає принижених, утішив і нас приходом Тита.
But God, who encourages those who are discouraged, encouraged us by the arrival of Titus.
І не лише його приходом, а й тією радістю, що він знайшов у вас. Він розповів нам про те, як ви хочете побачити нас, як засмучені тим, що скоїли, як турбуєтеся про мене. Тож радість моя була ще більшою.
His presence was a joy, but so was the news he brought of the encouragement he received from you. When he told us how much you long to see me, and how sorry you are for what happened, and how loyal you are to me, I was filled with joy!
Хоч і засмутив вас своїм листом, та я не шкодую, що написав його. І навіть якщо раніше шкодував, то зараз бачу, що він засмутив вас лише тимчасово.
I am not sorry that I sent that severe letter to you, though I was sorry at first, for I know it was painful to you for a little while.
Отже, я зараз дуже радий — не через те, що засмутив вас, а тому, що смуток змусив вас розкаятися. Бо засмучені ви були печаллю, бажаною Богу. Отже, шкоди від нас не було.
Now I am glad I sent it, not because it hurt you, but because the pain caused you to repent and change your ways. It was the kind of sorrow God wants his people to have, so you were not harmed by us in any way.
Смуток, бажаний Богу, приносить людям каяття, про яке не варто шкодувати, а таке каяття веде до спасіння. Світський же смуток породжує смерть.
For the kind of sorrow God wants us to experience leads us away from sin and results in salvation. There’s no regret for that kind of sorrow. But worldly sorrow, which lacks repentance, results in spiritual death.
Цей смуток — бажаний Богу. Погляньте, яку щирість і правдивість він створив для вас! Який захист вашої невинності, яке обурення, яка тривога, які прагнення і яке завзяття побачити нас, і яка кара для того, хто згрішив! У всьому ви показали свою чистоту!
Just see what this godly sorrow produced in you! Such earnestness, such concern to clear yourselves, such indignation, such alarm, such longing to see me, such zeal, and such a readiness to punish wrong. You showed that you have done everything necessary to make things right.
Коли я написав вам, то це не заради того, хто згрішив, або не проти того, хто вчинив зло. Я зробив це для того, щоб ваша турбота про нас виявилась перед Богом.
My purpose, then, was not to write about who did the wrong or who was wronged. I wrote to you so that in the sight of God you could see for yourselves how loyal you are to us.
Втішившись, ми стали ще щасливішими, коли побачили Титову радість, бо ви усі зміцнили дух його.
І я не зганьбився, вихваляючи вас перед ним. Навпаки, оскільки ми правдиво з вами про все говорили, то й похвала моя перед Титом була правдива.
I had told him how proud I was of you — and you didn’t disappoint me. I have always told you the truth, and now my boasting to Titus has also proved true!
Тепер, коли він згадує вашу слухняність, страх і трепет, з яким ви прийняли його, прихильність його до вас ще більша.
Now he cares for you more than ever when he remembers the way all of you obeyed him and welcomed him with such fear and deep respect.